ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Розвиток літератури, мистецтва. Здобутки видатних вітчизняних науковців та митців. Т. Шевченко. Офорти з «Живописної України» на історичну тематику.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено офорти Т. Шевченка: «Дари в Чигирині», «Смерть Б. Хмельницького».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи».

Завдання передбачає перевірку знань основних подій діяльності декабристів на українських землях.

Повстання Чернігівського полку – збройний виступ, підготований Південним товариством декабристів в Україні 10–15 січня 1826 р. проти царського режиму.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій, визначених Програмою ЗНО.

Нова (Підпільненська) Січ існувала в період з 1734 по 1775 рр. Таким чином, козаки брали активну участь у російсько-турецьких війнах ХVІІІ ст. (1735–1739 і 1768–1774 рр.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я гетьмана.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «договори… я уложив з королем шведським», «уважати шведів за своїх союзників… посланих, щоб звільнити нас від рабства» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про гетьмана І. Мазепу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. «Правління Гетьманського уряду» 1734 р.

Завдання передбачає перевірку знань подій з історії Гетьманщини першої половини ХVІІІ ст.

Після смерті гетьмана Д. Апостола у 1734 р. для управління Гетьманщиною було створено Правління Гетьманського уряду, який складався з трьох представників козацької старшини і трьох російських урядовців. Метою Правління була дискредитація козацької влади. Правління гетьманського уряду проіснувало до обрання у 1750 р. гетьманом К. Розумовського.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Розвиток культури та освіти.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розвиток культури, науки, освіти.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже на фото зображено

• Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога.
• Троїцький собор у Новомосковську.
• Преображенська церква у Великих Сорочинцях.
• Собор святого Юра у Львові.

Серед запропонованих у завданні варіантів відповіді умові завдання відповідає Троїцький Межиріцький монастир-фортеця.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування Д. Многогрішного.

Завдання передбачає перевірку знань діяльності гетьманів часів Руїни.

Компанійське військо було створено за часів гетьмана Д. Многогрішного.

Компанійці – наймані підрозділи кінноти, які переважно виконували поліцейську функцію. Набиралися з козаків або з іноземців (волохів, сербів тощо). З 20-х рр. ХVІІІ ст. компанійці – це наближені до гетьмана особи, що користувалися певними привілеями.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Московією.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виокремленим ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – держава, до посла якої звертався Б. Хмельницький.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «я прийняв підданство», «бився з польським королем» – допомагають визначити, що в уривку джерела Б. Хмельницький звертається до посла Московського царства.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІІ ст.

Перша переможна битва козацького і татарського війська проти поляків відбулася 16 травня 1648 р. на Жовтих Водах.

Відповідь – Г.