ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Твердження, що характеризують Романа Мстиславовича

2. Проводив активну зовнішню політику: Роман Мстиславович здійснював успішні походи проти половців (1197–1204), воював із поляками та угорцями, підтримував зв'язки з Візантією та Священною Римською імперією. Його політика була однією з найактивніших у тогочасній Європі.

4. Об’єднав галицькі та волинські землі в єдину державу (1199 р.): Це його головна історична заслуга — він, як волинський князь, захопив Галич після припинення там місцевої династії, подолав опір бояр і створив єдине Галицько-Волинське князівство.

6. Був фактичним володарем Київського та Переяславського князівств: У 1203 році Роман захопив Київ, прогнав Рюрика Ростиславича і посадив там свого намісника (титулувався «Великим князем Київським»). Таким чином, він тимчасово об'єднав під своєю зверхністю майже всю Південно-Західну Русь, за що літописець назвав його «самодержцем усієї Русі»

Відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Правильна хронологічна послідовність подій, описаних в уривках:

1. В — Битва біля Соснівки (Конотопська битва) за участю І. Виговського (1659 р.)

2. Б — Укладення Андрусівського перемир'я між поляками та росіянами (1667 р.)

3. Г — Напад турків на Чигирин за участю Ю. Хмельниченка (Чигиринські походи, 1677–1678 рр.)

4. А — Кримські походи князя М. Голіцина та гетьмана І. Мазепи (1687 р. та 1689 р.)

Відповідь: ВБГА.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Послідовність подій, пов’язаних з монгольською навалою на руські князівства:

Облога та розорення Києва військом хана Батия відбулась у 1240 р.

Битва русько-половецьких військ з монголами на р. Калка – у 1223 р.

Розорення монголами Переяслава та Чернігова сталася у 1239 р.

Галицько-Волинську державу монголи спустошили у 1240–1241 рр.

Відповідь: БВАГ.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Одним з наслідків російсько-турецької війни 1768–1774 рр. була остаточна ліквідація Запорозької Січі.

Наслідком російсько-турецької війни 1806–1812 рр. було включення Бессарабії до складу Російської імперії

Російсько-турецька війна 1828–1829 рр. призвела до ліквідації Задунайської Січі

Кримська війна 1853–1856 рр. створила передумови скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні.

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

1-В. «Війська реєстрового дозволяємо впровадити на двадцять тисяч, і це військо через гетьмана і старшину має бути зареєстроване у воєводстві Київському, нічого не займаючи із Брацлавського та Чернігівського...»

Білоцерківський договір (1651 р.)

2-А. «Лічби війська… дозволяє мати його королівська милість сорок тисяч Війська Запорозького …усі уряди в Київському, Брацлавському, Чернігівському воєводствах… мають віддаватися шляхті віри православної...»

Зборівський договір (1649 р.)

3-В. «Україна, тобто землі у воєводствах Чернігівському, Київському і Брацлавському, стає вільною і незалежною країною і знов єднається із Королівством Польським і Великим Князівством Литовським під назвою Великого Князівства Руського…»

Гадяцький договір (1658 р.)

4-Д. «Договорилися ми і постановили.., Київ має залишатися на стороні їхньої царської величності… козаки, що живуть на Січі, і в Кодаку… мають бути… у володінні і в державі… їхньої царської величності…»

«Вічний мир» (1686 р.)

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Київська держава

1-В. Олег об’єднав північні та південні руські землі, захопивши Київ у 882 р.

2-А. Святослав у 964-966 рр. здійснив похід, розгромивши Хозарський каганат.

3-Б. Володимир Великий після хрещення Русі заклав Десятинну церкву і для її зведення запровадив перший постійний податок – десятину.

4-Д. Ярослав Мудрий уклав перший кодифікований звід руських законів – «Руська правда».

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Чернівецький університет було відкрито у 1875 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Народовці – це представники, однієї з течій українського руху в Галичині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Спочатку їх діяльність мала культурницький характер, а згодом вони перейшли до політичної боротьби і заснували одну з найвпливовіших у Галичині українських політичних партій – Українську народно-демократичну партію. За часів культурницької діяльності, щоб поширити свій вплив і сприяти просвіті народу у 1868 р. заснували товариство «Просвіта».

Відповідь – – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено М. Драгоманова, який був публіцистом, істориком, одним з провідних діячів громадівського руху, видавцем першого українського політичного журналу «Громада», що виходив у Женеві.

Відповідь – Г.