ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в 1900–1914 рр.

Тестове завдання спонукає нас знайти «центр нафтодобування в Європі». Учасник, котрий не знає економічного розвитку українських земель наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., орієнтувався б на «Європі». І обирав би напевне, цифру, що на захід від Києва, і таки вгадав би правильну відповідь.

Однак значна частина учасників свою відповідь базувала б на своїх знаннях з історії.

Пригадаймо, що наприкінці ХІХ ст. на українських землях Російської імперії відбувалася низка процесів, котрі можна зрозуміти на картосхемі. Зокрема спеціалізація сільського господарства (позиції 2 та 3), чи завершення промислового перевороту у 80-х роках ХІХ ст., формування синдикатів, а це початок ХХ ст.

Звернімо увагу на цифру 1: картосхема нагадує, що цей регіон належав Австро-Угорщині (Східна Галичина), саме він був економічно слабким у процесах розвитку важкої промисловості цього часу. Однак виявлення покладів нафти (пригадайте винайдення гасової лампи у Львові), дозволило заокеанським інвесторам розвинути нафтодобувну промисловість.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900 – 1914 рр.

В умові завдання зазначено століття, також важливим є регіон, у нашому випадку – Наддніпрянська Україна.

З варіантів відповідей практично відпадають варіанти В та Г, адже радикали були панівною течією здебільшого в Східній Галичині (зрештою, це поняття пов'язане з релігійністю). Залишається варіанти А та Б. Варто згадати, що національних рух Наддніпрянщини базувався на поглядах М. Драгоманова, котрий обстоював ідею федералізації. Погляди Драгоманова були надзвичайно «живі» для діячів суспільно-політичного руху підросійської України. Пригадайте, що проголошував І Універсал Центральної Ради – автономію. І коли, а правильніше сказати за яких обставини, практично «змусили» М. Грушевського та Ко проголосити IV Універсал, де йшлося про самостійність

Відповідь – Б.

На карті позначено Білу Церкву, де у 1651 році був укладений Білоцерківський договір, який різко обмежував територію Гетьманщини лише Київським воєводством.

Картосхема дає змогу

• 2. Відслідкувати напрямок походу козаків у 1651 р.

  Карта показує маршрути козацьких військ на захід до Берестечка, а потім відступ та бої, що відповідає кампанії 1651 року.

• 5. Показати місце битви, у якій козацьке військо зазнало поразки.

  На карті позначено битву під Берестечком (червень-липень 1651 р.), яка була найбільшою та найбільш трагічною поразкою козацького війська в Національно-визвольній війні.

• 6. Зазначити місце укладення договору, за яким територію Гетьманщини було обмежено Київським воєводством.

Відповідь: 2, 5, 6.

На території сучасної України проживали такі союзи слов'янських племен: сіверяни, поляни, деревляни.

Згадані в літописах слов'янські племена, що жили на території сучасної України, є прямими предками українського народу.

• Поляни — мешкали в середній течії Дніпра, навколо сучасного Києва. 

• Деревляни — жили в лісах на північний захід від полян (сучасна Житомирська область). 

• Сіверяни — населяли лівобережжя Дніпра, басейни річок Десна, Сейм і Сула.

Відповідь: 2, 4, 7.

Послідовність подій на українських землях наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.:

• Б – Ухвалення польським сеймом рішення про ліквідацію козацьких полків на Правобережній Україні: Сейм прийняв це рішення у 1699 році, що згодом призвело до масштабного повстання під проводом Семена Палія.

• А – Об’єднання під владою гетьмана І. Мазепи Лівобережної та Правобережної України: Це відбулося у 1704 році, коли під час Північної війни Мазепа зайняв Правобережжя та фактично відновив єдність Гетьманщини.

• В – Укладення таємного договору між шведським королем Карлом XII і гетьманом І. Мазепою: Договір був укладений восени 1708 року (після переходу Мазепи на бік шведів).

• Г – Зруйнування за наказом Петра І гетьманської столиці Батурина: Каральна експедиція Меншикова спалила місто 2 листопада 1708 року (це сталося одразу після того, як стало відомо про союз Мазепи зі шведами).

Відповіді: БАВГ.

Хронологія подій:

Б (1238 р.): Розгром хрестоносців під Дорогочином і вигнання їх із міста. Це був перший важливий військовий успіх, що остаточно закріпив за Данилом Волинську та Галичинську землі, відновивши цілісність батьківської держави.

А (1240 р., весна-осінь): Захоплення Києва (після від'їзду з нього Ростислава) і призначення тисяцького Дмитра намісником для захисту міста від татар. Цей захід безпосередньо передував монгольській навалі на Київ.

В (1245-1246 рр.): Поїздка Данила до хана Батия в Золоту Орду. Ця вимушена політична дія була наслідком монгольської навали (1240-1241 рр.) і необхідністю підтвердити свій ярлик на князювання.

Г (1253 р.): Коронація Данила королівським вінцем від Папи Римського. Цей дипломатичний крок був частиною його антиординської політики та спробою залучити європейську допомогу.

Відповіді: БАВГ.

У цьому завданні на встановлення відповідності серед запропонованих видань проблем, напевно, не виникне з «Енеїдою» Івана Котляревського. Цей твір докладно розглядають на уроках української літератури, а на уроках історії також згадують як перший твір нової української літератури, надрукований у Санкт-Петербурзі 1798 року.

Прочитавши праву колонку завдання, розуміємо, що серед видань є як твори й пам’ятки, так і журнали й часописи. Щоб знайти характеристику «Історії русів», шукатимемо слова, пов'язані з «історією». Таке слово знаходимо у варіанті В та Д. Однак у варіанті Д йдеться про часопис, тобто видання, що виходило періодично, з певною регулярністю. Натомість у варіанті В йдеться про пам’ятку, твір, що поширювався серед українського суспільства спочатку в рукописному варіанті, а згодом був надрукований.

Програма зовнішнього незалежного оцінювання в темі «Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.» серед фактів називає і журнал «Основа», що був пов'язаний з першими громадівцями. Залишається варіант 4. Слово «громада» в правій частині завдання трапляється у варіанті Б (варіант А вже пов'язаний із журналом «Основа»).

Відповіді: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

Правильна відповідність між іменами історичних постатей та їхніми посадами:

• 1 – А (Іван Мазепа – гетьман Війська Запорозького): Керував Лівобережною Україною (Гетьманщиною) протягом 1687–1709 років.

• 2 – Б (Семен Палій – полковник Фастівського козацького полку): Лідер національно-визвольного повстання на Правобережжі, відомого як «Паліївщина».

• 3 – Д (Кость Гордієнко – кошовий отаман Війська Запорозького Низового): Очолював запорожців, разом із Мазепою виступив проти Петра І на боці шведа Карла XII.

• 4 – Г (Феофан Прокопович – ректор Києво-Могилянської академії): Видатний церковний діяч, учений-енциклопедист та професор академії.

Відповіді: 1 – А, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

1-Д. «Полюддя». Описує процес збирання данини князем («Приспіла осінь, і став він замишляти [похід] на древлян, прагнувши добути більшу данину…»)

2-В. «Язичництво». Описує віру в багатьох богів (Перун, Хорс, Дажбог та ін.) і принесення їм жертв («І поставив він кумири на пагорбі…»), що є основою язичництва.

3-Б. «Шлюбна дипломатія». Описує укладення міжнародного шлюбу («видав Ярослав сестру свою за Казимира [князя лядського]») з політичною вигодою (отримання полонених), що є суттю шлюбної дипломатії.

4-А. «Племінний союз». Перераховує слов'янські племена, що жили осібно («Поляни, що жили осібно… і називалися полянами, а деревляни теж… і називалися древлянами…»), і є прикладами племінних союзів.

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.