ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Для того щоб зрозуміти про яку битву йдеться в уривку з історичного джерела, слід виокремити слова-маркери.

У першому реченні, напевне, «Мстислав Удатний» буде знайомий учасникам (принаймні тим що планували вступати на історичний факультет). Однак важливою зачіпкою є останнє речення «Татари перемогли руських князів за гріхи християн…». Це речення мало б допомогти відкинути варіант Б: битва під Доростолом це час походу князя Святослава на Балкани, а Святослава не назвеш прихильником християнства.

Битви на р. Ворсклі та під Оршею – це буде значно пізніше, і в цих битвах братимуть участь не лише русичі, але й представники інших народів.

І лише в битві на річці Калка руські князі вперше зустрілися з монголами і зазнали поразки.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання перевіряє знання дат історичних подій.

У цьому випадку слід уважно прочитати і зрозуміти умову завдання. В умові читаємо: «відновили цілісність Галицько-Волинського князівства…», іншими слова йдеться про те, що після смерті Романа Мстиславича (засновника князівства), Данило Романович і його брат Василько розпочали правління в князівстві. Програма ЗНО з історії України вказує лише на одну дату.

Відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

«Литва з Руссю», «Сині Води» – це, власне, і є слова-маркери в історичному джерелі, котрі мали б підказати учасникам ім’я князя.

Серед варіантів відповіді є лише одне ім’я литовського походження.

Відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав.

Це завдання є практично продовженням попереднього тестового завдання (№ 36 у тесті додаткової сесії ЗНО 2019 року).

Після перемоги над монголами у битві на р. Сині Води значна частина українських земель переходить під правління литовських князів. Ба більше: до 1385 р., тобто до підписання Кревської унії, окремі історики говорять про існування Великого князівства Руського. Підставою є те, що культурно-історична спадщина русичів стала фундаментом розвитку Великого князівства Литовського.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)

Програма ЗНО з історії України в темі «Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)» містить п’ять дат, котрі учасники мали б знати (і це мінімум, як говорить Програма).

Чотири з цих п’яти є варіантами відповідей. Завдання перевіряє, чи знає учасник дату створення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVIст.)

Напевно, це завдання буде дуже легким для учасників зовнішнього незалежного оцінювання.

Серед візуального ряду достатньо знайти булаву, яка твердо асоціюється з козаками. Доказом правильності будуть великі барабани – литаври. Ну а бунчук (останнє зображення) остаточно поставить крапку в роздумах.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (середина XVII ст.)

Помітно, що тестові завдання розташовані в тестовому зошиті в хронологічній послідовності (якщо не помітили, зверніть увагу на пройдені завдання).

Пропоноване завдання вимагає від учасника розпізнати історичного діяча за портретними рисами. Серед запропонованих варіантів випадає варіант В. Варіанти А – П. Сагайдачний, Б – Б. Хмельницький, Г – П. Дорошенко є серед «Списку персоналій для візуального розпізнавання» котрі учасник мав би знати.

Петро Конашевич-Сагайдачний відомий своїми переможними «морськими походами», чи то походами в спілці з поляками на Москву, чи то битвою під Хотином. Тому цей варіант також відпадає.

Натомість в уривку йдеться про три воєводства «Київське, Брацлавське , Чернігівське» котрі мали б прив’язуватися до часу діяльності гетьмана Богдана Хмельницького.

Стосовно діяльності Петра Дорошенка, то вдумливі учасники мали б пригадати його тісні зв’язки з Османською імперією і майже протекторат.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Чергове «кластерне» завдання та чергова пам’ятка образотворчого мистецтва.

Учасники, що працювали під час підготовки до тесту з «Переліком пам’яток», розпізнали гравюру Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.

Загалом пам’яток цього виду мистецтва в переліку всього чотири, а якщо забрати зображення гетьманів, то лише дві – Євангеліст Лука, гравюра з львівського Апостола 1574 р. та пам’ятка, подана в цьому завданні.

Якщо учасник пригадав назву, тоді без жодних труднощів може виконати це завдання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

У «Переліку пам’яток», з яким ви працювали під час підготовки до тестування, є чотири гравюри.

У пропонованому завданні бачимо фото гравюри Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р. Отже, твір присвячено гетьманові І. Мазепі.

Відповідь – Г.