ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Створення Задунайської Січі було прямим наслідком агресивної політики Російської імперії щодо козацтва:

У червні 1775 року російські війська під командуванням генерала Текелія за наказом Катерини II оточили та зруйнували Нову (Підпільненську) Січ.

Близько 5 тисяч козаків таємно вийшли на човнах у гирло Дунаю. На землях, підконтрольних турецькому султану, вони заснували Задунайську Січ, зберігши там традиційний устрій, описаний у вашому документі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Наведений уривок описує внутрішній устрій та умови служби козаків на Задунайській Січі.

Задунайська Січ — це військово-державна організація українських козаків, що існувала в 1775–1828 роках на землях Османської імперії (у гирлі Дунаю) після руйнування російськими військами Нової (Підпільненської) Січі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

У 1783 році указом імператриці Катерини II кріпосне право було остаточно й юридично закріплено на Лівобережжі, що перебувало під владою Російської імперії.

Селянам Лівобережжя та Слобожанщини було повністю заборонено переходити від одного землевласника до іншого. Кожен мав залишатися там, де був записаний під час останньої ревізії (перепису).

Відповідь – А.

Предметна фахова комісія з історії України встановила, що це завдання не має правильної відповіді, оскільки замість фото Георгіївської церкви Видубицького монастиря (м. Київ) наведено фото собору Святої Великомучениці Катерини (Катерининська церква) в м. Чернігові, та рекомендувала Українському центру оцінювання якості освіти зарахувати за це завдання всім учасникам тестування по одному тестовому балу.

Звертаємо вашу увагу на те, що в Переліку пам’яток архітектури є саме Георгіївська церква Видубицького монастиря.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки XVII ст.

Правильна відповідь — І. Виговського.

В уривку цитуються положення Гадяцького договору, підписаного 16 вересня 1658 року між представниками Гетьманщини та Речі Посполитої.

• «Гетьман Військ Руських... першим сенатором»: Згідно з угодою, на території Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств створювалося Велике Князівство Руське. Воно ставало третьою рівноправною частиною Речі Посполитої (разом із Польщею та Литвою). Гетьман отримував титул Великого гетьмана Руського і пожиттєве місце в сенаті.

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (середина XVII ст.)

Лист, уривок з якого наведено, датовано 1653 р.

Син Богдана Хмельницького, Тиміш Хмельницький, загинув під час облоги Сучави (Молдова) у вересні 1653 року. Тиміш був одружений з донькою молдавського господаря Василя Лупула (династичний союз). Його загибель стала важким ударом для гетьмана та його планів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)

Поняття «старшина» доречно використовувати стосовно верхівки козацтва.

• Козацька старшина – це керівна, привілейована верхівка українського козацтва (Запорозької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини та Слобідської України) у XVI–XVIII ст.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина XVIІ ст.)

Наслідком події, описаної в уривку («Року 1620 місяця березня 22 дня прибув з Москви до Києва святійший патріарх Феофан…»), стало висвячення митрополитом Київським Йова Борецького.

Ініціатором приїзду патріарха був гетьман війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний, який розумів важливість відновлення православної ієрархії в Києві.

У 1620 році патріарх Феофан висвятив нового православного Київського митрополита, ним став Йов Борецький, а також висвятив п'ятьох православних єпископів. Це стало ключовою подією, що врятувала Православну церкву в Україні та Білорусі від остаточного занепаду.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVIст.)

Історичною особою, яка найбільш активно сприяла становленню книгодрукування на українських землях у XVI ст., є Іван Федоров (Федорович).

Він:

1. Заснував у Львові першу постійно діючу друкарню на українських землях (1574 р.), де видав «Апостол» і «Буквар».

2. Працював у Острозі в друкарні, заснованій Князем Костянтином-Василем Острозьким, де надрукував Острозьку Біблію (1581 р.).

Відповідь – Б.