ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

Наслідком подій, описаних у документі, стало укладення Бахчисарайського мирного договору.

Поразка московсько-козацьких військ у Чигиринських походах 1677–1678 рр. та фактичне перетворення Правобережжя на пустку змусили Московське царство піти на переговори з Османською імперією.

Результатом цих переговорів став Бахчисарайський мирний договір (1681 р.). За ним султан визнав Лівобережжя за Москвою, а територія між Дніпром та Південним Бугом (де й стояв зруйнований Чигирин) мала залишатися незаселеною 20 років.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

За наведеною картосхемою можна визначити перебіг подій Північної війни на території України у 1708–1709 рр.

На картосхемі, наведеній у завданні, позначено місто Батурин і Чортомлицьку Січ. Тобто йдеться про гетьманування Івана Мазепи, точніше – про його перехід на бік шведського короля Карла ХІІ. Саме це спровокувало російську владу знищити резиденцію гетьмана (Батурин) і Чортомлицьку Січ. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

У документі йдеться про події «Коліївщини».

Коліївщина (1768 р.)  – це найпотужніше повстання гайдамаків на Правобережній Україні проти польського гніту, яке стало кульмінацією багатовікової боротьби селян і козаків за національну та релігійну свободу.

Політичний привід: Виникнення Барської конфедерації — союзу польської шляхти, яка тероризувала українське населення. Конфедерати грабували села та катували православних, що змусило людей братися до зброї для самозахисту.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У завданні наведено портрети Пантелеймона Куліша й Миколи Костомарова, обидва були учасниками Кирило-Мефодіївського братства.

Пантелеймон Куліш – це одна з найсуперечливіших, але водночас наймасштабніших постатей українського ХІХ століття. Він був письменник, історик, етнограф, перекладач і видавець.

Микола Костомаров – це «мозок» Кирило-Мефодіївського братства та один із найвпливовіших істориків слов'янського світу XIX століття.

Костомаров був автором головного програмного документа братства – «Книги буття українського народу» (інша назва – «Закон Божий»).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Діяльність освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників і «Руської трійці» свідчила про початок національного відродження на західноукраїнських землях.

Перша половина XIX століття для західноукраїнських земель (Галичини, Буковини, Закарпаття) стала часом початку національного відродження. 

Діяльність Товариства греко-католицьких священиків у Перемишлі (засноване у 1816 р. І. Могильницьким) та гуртка «Руська трійця» у Львові (1833–1837 рр.) якраз і започаткували цей процес. Вони видавали перші граматики, збирали народні пісні, створювали українські школи та випустили перший альманах живою народною мовою («Русалка Дністровая»), що пробудило національну свідомість галицьких українців.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

У наведеному уривку документа йдеться про об’єднання греко-католицької церкви з православною, тож потрібно пригадати дату ліквідації греко-католицької церкви на Правобережній Україні – 1839 рік.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Емський указ, підписаний імператором Олександром ІІ 1876 року, спрямовано на витіснення української мови в культурній сфері й обмеження її лише побутовим ужитком. Указ забороняв друкувати книги українською мовою, викладати нею в початкових школах, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію Російської імперії книги українською мовою без особливо дозволу. Про жодний економічний, міжнародний, військовий складник у цьому документі не йдеться.

Правильна відповідь – А.

Тема: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У завданні йдеться про австрійський парламент другої половини ХІХ століття, тобто час до 1868 року. Саме тоді утворилась Австро-Угорська дуальна монархія. Натомість австрійський парламент бере початок з «весни народів», а це 1848 рік. У цей час утворено Головну руську раду, що ставила як основну вимогу поділ Галичини на польську й українську частини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ століття – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання пам’яток архітектури й уміння розрізняти їх. На фото зображено будівлю Київського університету (1837–1843, А), палац Кирила Розумовського в Батурині (1799–1803, Б), будинок страхового товариства «Дністер» у Львові (1905–1906, В), костел святого Варфоломія в Дрогобичі (1392–XV ст., Г). Також для правильного розв’язання завдання потрібно розуміти, що стиль «модерн» набув поширення наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. До споруд ХІХ століття належить лише будівля А, однак це початок століття, а не його завершення. Будівлі Б й Г споруджено значно раніше. До того ж приміщення головного корпусу університету імені Тараса Шевченка й палац Кирила Розумовського мають спільну ознаку – колони, характерні для класицизму.

Правильна відповідь – В.