ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «Німці вважали моє становище поганим і запропонували мені полетіти на аероплані до Одеси (де ще зберігалася моя влада)», «шляхи всі були відрізані», «Я відхилив цю пропозицію, бо вважав, що повинен досидіти до кінця отут, де уряд і військо», – указують на гетьмана П. Скоропадського, влада якого спиралася на німецьку підтримку і цілком від неї залежала.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

На картосхемах зображена територія української держави у різні періоди. Серед них слід обрати ту, яка відображає межі УНР відповідно до ІІІ Універсалу. Цим вимогам відповідає картосхема А. УНР охоплювала терени дев’яти губерній (без Криму). На цей час теренами України проходив фронт Першої світової війни (перемир’я було укладено в грудні 1917 р.).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція.

Словосполучення «Міцну підвалину», «аби крайова влада стала справжньою фактичною владою» вказують на Українську Народну Республіку, яка була проголошена ІІІ Універсалом УЦР.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому. У цьому випадку подано уривок звернення Генерального Секретаріату до УЦР, у якому йдеться про необхідність проголошення Української Народної Республіки. На це є пряма вказівка у джерелі: «Високі збори!», «Генеральний Секретаріат», «проголошення Української Народної Республіки».

Визначення документа дає змогу виконати завдання.

«Момент кривавої боротьби в Росії» – це більшовицький переворот, який став поштовхом для розгортання збройної боротьби у Києві між силами поваленого тимчасового уряду Росії, збройних загонів більшовиків (Червона гвардія) і прихильниками УЦР у листопаді 1917 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

У цьому випадку йдеться про наслідки Першої світової війни для соціально-економічного розвитку українських земель. Війна справила негативний вплив на соціально-економічний розвиток України. Одним з таких негативних проявів була інфляція, яку стимулювали непомірні фінансові видатки на армію.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери: «вони лестять народним забобонам, роздмухують марновірство й наполегливо кличуть до насильства над іноплемінними співвітчизниками», « розслідуваного вбивства в Києві хлопчика Ющинського», «в народ знову кинута брехлива казка про вживання євреями християнської крові», – указують на справу Бейліса 1911–1913 років. За підозрою в ритуальному вбивстві було заарештовано Менахема Менделя Бейліса. Проте демократична громадськість висловила свій протест проти таких антисемітських дій влади. Зрештою за два роки М. М. Бейліс був виправданий.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Провідні українські підприємці Терещенки, Ханенки, Симиренки та ін. посідали провідне місце в харчовій промисловості. Вугільна і металургійна промисловість були під контролем іноземного капіталу, хімічна – була нерозвиненою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Аналіз картосхеми вказує, що вона ілюструє морські походи українських козаків на турецькі володіння (Османську імперію) у Чорному морі і дозволяє:

1. Визначати місцезнаходження важливих турецьких опорних пунктів в акваторії Чорного моря. (Показано цілі походів: Стамбул, Синоп, Трабзон, Кафа, Кілібурун, Очаків).

3. Визначати місця важливих битв польських і козацьких військ з турецьким військом.     (Напрями походів, місця битв – Цецора 1620 р., Хотин 1621 р.)

6. Указати напрямки походів запорозьких козаків часів «героїчної доби» на турецькі володіння. (Показано численні стрілки, що ведуть від Базавлуцької Січі та узбережжя на Чорне море до великих турецьких міст).

Відповідь: 1, 3, 6.

ТЕМА: Київська Держава

На фото зображено Софійський собор у м.Київ.

За літописом «Повість минулих літ», перший камінь у фундамент собору було закладено за правління Ярослава Мудрого на честь перемоги над печенігами.

Тепер є підстави вважати, що проєкт розпочато ще за часів Володимира Великого, а Ярослав Мудрий завершив спорудження храму.

За переказами, Ярослав заснував при Софійському соборі бібліотеку, яка стала центром перекладу та переписування книг (скрипторій). Місцезнаходження оригінальної давньоруської бібліотеки досі залишається загадкою для дослідників.

Таким чином, для характеристики Софійського собору в Києві можна використати такі твердження:

✅ 2. Спорудження храму було завершено за князювання Ярослава Мудрого. (Будівництво розпочато в 1011 або 1017 році, завершено приблизно в 1037 році.)

✅ 4. Згідно з «Повістю минулих літ» храм було зведено на честь перемоги над печенігами. (Літопис пов'язує завершення будівництва з перемогою Ярослава Мудрого над печенігами 1036 року.)

✅ 5. При храмі було створено першу відому бібліотеку на Русі. (Ярославу Мудрому приписується заснування першої державної бібліотеки при Софійському соборі.)

Відповідь: 2, 4, 5.