ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У ХІХ столітті на землях колишньої Лівобережної Гетьманщини й Слобожанщини створено Чернігівську, Харківську й Полтавську губернії. Колишня Лівобережна Гетьманщина не включала землі Запорозької Січі й Кримського ханства, а саме території південних губерній – Катеринославської, Таврійської й Миколаївської. Київська губернія простягалася на території Наддніпрянської України.

Правильна відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Стрілками позначено вторгнення сарматів. Сармати — це давні кочові племена іранського походження, які панували в степах сучасної України з III ст. до н.е. до IV ст. н.е. Вони прийшли на зміну скіфам і відіграли ключову роль в історії регіону.

Основою їхнього життя було кочове скотарство. Сарматське суспільство було дуже войовничим. Існують археологічні свідчення, що жінки в сарматських племенах мали високий статус і нерідко були жінками-воїнами. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Одним із наслідків повстання древлян 945 р. стало визначення розмірів і встановлення місць збирання данини.

Повстання древлян 945 року, хоч і було жорстоко придушене княгинею Ольгою. Щоб уникнути повторення трагедії, вона:

• Встановила «уроки» — точний розмір данини, який племена мали платити.

• Запровадила «погости» — спеціальні місця для збору данини. Замість того, щоб князь і його дружина їздили по землях, племена самі привозили данину в ці пункти.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Десятина в Київській Русі називали частку доходів великого князя, що надавалася для потреб давньоруських церков.

• Десятина — це податок (або частина князівських доходів чи данини), що складав одну десяту частину і регулярно відраховувався на утримання церкви та духовенства.

• Цей принцип був запроваджений після хрещення Русі та став важливим джерелом фінансування церковного будівництва та милостині, зокрема, князем Володимиром Великим для Десятинної церкви в Києві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Культурницьку діяльність Ярослава Мудрого відображено в уривках 2 та 3.

• Уривок 2: Фраза «засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаємо, учення приймаючи» вказує на його діяльність із поширення освіти та книжності

• Уривок 3: Пряма згадка про спорудження «церкви святої Софії в Києві» — головного шедевра та символу епохи Ярослава Мудрого

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Мозаїка – зображення або візерунок із окремих, щільно припасованих один до одного й закріплених на цементі різнокольорових шматочків скла, смальти, камінчиків тощо.

У Софійському соборі збереглася найбільша та найдовершеніша колекція мозаїк Київської Русі. Вони прикрашають головний вівтар та центральний купол.

Головні композиції:

1. «Оранта» (Нерушима Стіна) — величне зображення Богоматері, що молиться, у головній апсиді. Це найвідоміша мозаїка Русі, що стала одним із символів Києва. Висота фігури — 5,45 м.

2. «Євхаристія» — композиція в апсиді, що ілюструє причащання апостолів Христом.

3. Христос Пантократор — зображення у центральному куполі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

• 1. Основа сільськогосподарського виробництва – землеробство та тваринництво. ✅ (Це була аграрна економіка).

• 4. Домінування залізовидобувного та залізоробного ремесел. ✅ (Залізоробне ремесло було одним із найважливіших і найпоширеніших, оскільки забезпечувало знаряддями праці та зброєю).

• 5. Значне поширення промислів – мисливства, рибальства та бортництва. ✅ (Промисли, особливо бортництво (збір меду), становили значну частину економіки, забезпечуючи внутрішні потреби та експорт).

• 7. Використання торговельних шляхів – «із варяг у греки», Грецького, Залозного. ✅ (Міжнародна торгівля, особливо по річкових шляхах, була ключовим джерелом княжих доходів і відігравала важливу роль в економіці).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

«Кревська унія» – це угода 1385 року, що передбачала приєднання Великого князівства Литовського до складу Польського королівства і шлюб князя Ягайла з королевою Ядвігою.

Основні положення угоди передбачали:

• Династичний шлюб: Шлюб великого князя литовського Ягайла з польською королевою Ядвігою.

• Інкорпорація (приєднання): Зобов'язання приєднати (інкорпорувати) землі ВКЛ до Польської Корони (хоча на практиці ВКЛ зберегло значну автономію, юридично це було оформлено як приєднання).

• Католизація: Перехід Ягайла та всього язичницького населення Литви в католицтво.

• Коронування: Ягайло ставав королем Польщі (під ім'ям Владислав II), залишаючись при цьому і великим князем литовським.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Для української культури другої половини XIV – XV ст. було характерним виникнення нових центрів літописання в Холмі, Луцьку, Острозі.

У другій половині XIV – XV ст., після занепаду Києва внаслідок монгольської навали та дроблення Галицько-Волинської держави, традиція літописання продовжила існувати в нових політичних і культурних центрах західноукраїнських земель, зокрема в Холі, Луцьку та Острозі. Це забезпечило спадковість історичної пам'яті.

Правильна відповідь – Г.