ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

«Коренізація» – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва й надання офіційного (а інколи – панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади й створення для неї національного підґрунтя.

Започаткована рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 року. Формально була реалізована до 1938 року, фактично – до початку 1930-х років. В УСРР коренізацію проводили у формі українізації. Сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ, розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури.

Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе в 1920-ті роки, були репресовані сталінським режимом.

У результаті здійснення в Україні в 1920–1930-х роках політики коренізації було збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно-радянського апарату.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Маркери – «Ми маємо ряд індустріальних велетнів, що їх побудовано», «Дніпрельстан», «пущено за ці роки дванадцять доменних печей», «Ми збудували Краматорський машинобудівний завод… Луганський паротягобудівельний завод… Треба відзначити побудову Харківського тракторного заводу…» – указують на результати й наслідки здійснення індустріалізації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

«Розстріляне відродження» – термін, яким позначають знищення генерації літераторів і митців української культури 20–30-х років ХХ ст. в результаті сталінських репресій. Загалом було знищено близько 500 видатних діячів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Радянізація – процес установлення радянської влади, насадження її у всіх сферах життя суспільства.

Складники радянізації:

• формування радянських органів влади;
• націоналізація;
• аграрні перетворення;
• колективізація;
• «культурна революція»;
• обмеження впливу церкви;
• атеїстична пропаганда;
• репресії проти незгодних і потенційних противників;
• індустріалізація тощо.

Процес радянізації в різні періоди й у різних регіонах України мав свої особливості.

Для політики «радянізації» у галузі культури на західноукраїнських землях у 1939–1941 роках було характерним створення на базі читалень «Просвіти» мережі бібліотек і клубів, які мали стати осередками «культурної революції».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

У 1941 році на території УРСР розгорілися вирішальні бої німецько-радянської війни.

Саме відчайдушний опір частин Червоної армії на території України зірвав плани «блискавичної війни» Німеччини проти СРСР – «план Барбаросса».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Видатними представниками радянського партизанського руху в роки німецько-радянської війни були Сидір Ковпак, Олексій Федоров, Олександр Сабуров (програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, чинною від 2018 року, не передбачено знання цих постатей).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

У джерелі А відображено особливості економічного розвитку УРСР у період відлиги. На це вказують маркери «Державні закупівельні ціни в УРСР збільшилися загалом втричі», «Дозволено видавати колгоспникам аванс грішми». Це джерело не відповідає умові завдання.

У джерелі Б відображено особливості економічного розвитку УРСР у період післявоєнної відбудови. На це вказують маркери «Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР», «У роки четвертої п’ятирічки тут споруджено». Це джерело відповідає умові завдання.

У джерелі В відображено особливості економічного розвитку УРСР у період «перебудови». На це вказують маркери «Члени колгоспів… мають право безперешкодного виходу з них», «виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство». Це джерело не відповідає умові завдання.

У джерелі А відображено особливості економічного розвитку УРСР у період  утвердження тоталітарного режиму. На це вказують маркери «Завершено суцільну колективізацію», «Розвиток стаханівського руху на селі». Це джерело не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту культурного житті в УРСР у 1946–1953 роках.

Культурне життя в УРСР у цей період відбувалося в умовах політики «ждановщини».

«Ждановщина» – ідеологічна кампанія в СРСР (друга половина 1940-х років), метою якої було встановлення повного ідеологічного контролю над суспільством, створення образу ворога в умовах початку «холодної війни». Отримала назву від прізвища секретар ЦК ВКП(б) Андрія Жданова.

Під час кампанії були піддані нищівній критиці, репресіям наукові інститути, творчі спілки, редакцій газет і журналів, видатні діячі культури, проведено кампанії проти «низькопоклонства перед Заходом».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Предмет ідентифікації в завданні – постать Микити Хрущова.

Маркери – «його реформи – створення раднаргоспів, ліквідація багатьох міністерств і відомств – носили верхівковий характер», «вони… не зачіпали суті виробничих відносин, не претендували на те, щоб… послабити задушливий прес державної опіки» – указують на реформаторську діяльність Микити Хрущова, що у 1953–1964 роках був керівником СРСР.

Систему раднаргоспів було започатковано 1957 року.

Правильна відповідь – Б.