ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Селянська реформа 1861 р. передбачала існування стану тимчасовозобов’язаних селян. Вони мали продовжувати виконувати повинності до моменту укладення угоди про викупні платежі. Проте польське національно-визвольне повстання 1863–1864 рр., яке охопило й райони Правобережжя України, для збереження лояльності українського селянства скасувало цей стан.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Правильною відповіддю є «Собор руських учених».

Під час революційних подій «Весни народів» за ініціативи Головної руської ради у жовтні 1848 року у Львові було скликано Собор руських учених — перший з'їзд українських діячів науки, культури та освіти. Його головною метою було об'єднати інтелектуальні сили Галичини, накреслити програму розвитку української культури, узгодити питання єдиної мови та правопису, а також заснувати товариство «Галицько-Руська матиця» для видання підручників і книг для народу.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Буковина в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії стала тереном протистояння між українським національним рухом і румунським.

На Буковині, яка входила до складу Австрійської імперії, українці проживали переважно на півночі краю, тоді як південну частину заселяли румуни. Політична, культурна та релігійна еліта Буковини тривалий час була румунською (зокрема, православна церква краю перебувала під румунським впливом).

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

У результаті скасування панщини на західноукраїнських землях селяни були змушені користуватися сервітутами за плату.

У результаті скасування панщини (внаслідок революції 1848–1849 рр.) на західноукраїнських землях селяни були змушені користуватися сервітутами (колишніми громадськими землями, які були закріплені у власність поміщиками) за плату.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

У доповідній записці царського жандарма ідеться про учасників Кирило-Мефодіївського братства.

Кирило-Мефодіївське братство (товариство) – це перша українська таємна політична організація, яка виникла в Києві 1846 року і діяла до березня 1847 року.

Це об'єднання інтелектуалів, яке вперше в історії українського національного руху висунуло чіткі політичні вимоги, поєднавши ідеї національного визволення із соціальними реформами та християнськими цінностями.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Наведене визначення відповідає змісту поняття промисловий переворот.

Промисловий переворот, або промислова революція, знаменує важливий поворотний момент в історії, деякою мірою він вплинув на кожен аспект повсякденного життя.

Промисловий переворот (перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики) в підросійській Україні розпочався у 30-х – 40-х роках XIX ст.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

На картосхемі цифрою 2 позначено території, що ввійшли до складу Російської імперії в результаті російсько-турецької війни 1787–1791 рр.

Під час війни 1787–1791 років за умовами Ясського миру до складу Російської імперії ввійшли землі між Південним Бугом і Дністром. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Укладення Віленського перемир’я спонукало гетьмана Б. Хмельницького до пошуку нових союзників у війні з Річчю Посполитою.

Віленське перемир'я було укладене в жовтні 1656 року між Московським царством та Річчю Посполитою, що призвело до припинення між ними бойових дій.

 Вже у грудні 1656 року Гетьманщина уклала Раднотський договір та вступила у військовий союз зі Швецією та Трансільванією (князь Дьордь II Ракоці) з метою спільного поділу Речі Посполитої.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

В уривку йдеться про соціально-економічну причину Національно-визвольної війни.

Соціально-економічні причини охоплюють: посилення панщини, обезземелення, свавілля орендарів і зростання податків, що призвело до масового невдоволення серед селян, міщан та частини козацтва.

Відповідь – Г.