ТЕМА: Київська держава.

Події, описаній в уривку («масове хрещення киян у Дніпрі»), передувало руйнування язичницького капища

Уривок описує Хрещення киян (988 рік), центральний акт Хрещення Русі князем Володимиром Великим.

Згідно з «Повістю минулих літ», перед тим як хрестити народ, Володимир провів ліквідацію старих вірувань. Він наказав скинути й порубати язичницьких ідолів, зокрема Перуна, який був головним божеством на капищі на Старокиївській горі.

«І коли прийшов, повелів скинути всіх кумирів: одних порубати, а інших попалити. Перуна ж повелів прив’язати коневі до хвоста й волочити з гори Боричевим узвозом на Ручай…» (Уривок з «Повісті минулих літ»).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Правління Ярославичів (синів Ярослава Мудрого: Ізяслав, Святослав, Всеволод, які правили колективно після 1054 року) — це етап розвитку Київської Русі, на якому відбувається зміна централізованої монархії федеративною, коли державою колективно правила група найвпливовіших князів.

Після смерті Ярослава Мудрого його сини спільно управляли державою, намагаючись зберегти її єдність. Вони уклали між собою угоду, колективно видали нові статті до "Руської правди" та спільно протидіяли половецькій загрозі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Сходження князя Володимира Мономаха на великокнязівський стіл відбулося за запрошенням міського віча під час повстання киян у 1113 році.

• Після смерті київського князя Святополка Ізяславича в Києві спалахнуло повстання проти його адміністрації та лихварів.

• Налякані бояри і знать звернулися до Володимира Мономаха, який княжив у Переяславі, з проханням зайняти київський стіл, щоб припинити заворушення.

• Таким чином, його вокняжіння відбулося не за традиційним "черговим" правом, а за згодою та запрошенням київської громади (віча).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Роман Мстиславович (1199–1205) об'єднав Галичину і Волинь та поширив вплив на Київ.

Темним кольором позначено територію Галицько-Волинської держави, утвореної 1199 року в результаті приєднання волинським князем Романом Мстиславичем Галицького князівства.

Менш насиченим сірим кольором позначено Київське й Переяславське князівства, на які князь Роман Мстиславич поширив свою владу в 1202–1203 роках.

Тобто на картосхемі позначено Галицько-Волинську державу і залежні від неї князівства за правління Романа Мстиславовича.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Закупами, рядовичами, холопами в Київській Русі називалися категорії залежного населення.

Закупи – категорія залежного населення в Русі-Україні, яка, отримавши позику (купу), мала відпрацювати її в господарстві кредитора.

Рядовичі – тимчасово залежні селяни, які укладали із землевласником договір (ряд) про найм, відповідно до якого працювали в його господарстві.

Холопи – особи (фактично раби), що перебували в повній власності землевласника.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

«Книжкова мініатюра» – це кольоровий малюнок, що прикрашав, ілюстрував і доповнював рукописний текст на його берегах або між рядками.

Видатні зразки: До найбільш відомих пам'яток книжкової мініатюри Київської Русі належать:

• Остромирове Євангеліє (1056–1057 рр.) — найдавніша датована східнослов'янська рукописна книга.

• Ізборник Святослава (1073 р.).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Одним із найважливіших наслідків поширення на українських землях магдебурзького права у другій половині XIV–XVI ст. був захист населення міст від сваволі великих землевласників.

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від урядування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали в них органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало в ХІV–ХІХ ст.

Правильна відповідь – А.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Станом українського суспільства, який найбільш швидко зазнав полонізації та окатоличення після укладення Люблінської унії (1569 р.), була шляхта.

• Люблінська унія призвела до приєднання більшості українських земель (Волинь, Поділля, Київщина, Брацлавщина) до Польського королівства, де панував польський правовий, адміністративний та соціальний устрій.

• Українська шляхта була політичною та економічною елітою. Для того, щоб інтегруватися в політичну систему Речі Посполитої (отримати доступ до вищих посад, брати участь у сеймах і сеймиках, зрівнятися в правах з польською шляхтою), вона була змушена переймати польську мову, культуру та, що найважливіше, католицьку віру (або унію).

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

На фото зображено вертеп , який є традиційним українським пересувним ляльковим театром, де ставилися п'єси релігійної (різдвяна драма про народження Христа) та світської (сатирично-побутові інтермедії) тематики.

Вертеп — це старовинний пересувний ляльковий театр, поширений в Україні з XVII-XVIII століть, особливо під час різдвяних свят.

Правильна відповідь – А.