ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Цей уривок є класичною характеристикою гетьмана Івана Мазепи, яку часто наводили його сучасники та пізніші історики.

Іван Мазепа став гетьманом у зрілому віці, а на момент переходу на бік шведів (1708 р.) йому було майже 70 років. Він не мав прямих спадкоємців (дітей), які б могли успадкувати його владу чи майно.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Для періоду Руїни були характерними внутрішня боротьба козацької старшини за владу, розкол Гетьманщини, втручання в її внутрішні справи та військова агресія з боку сусідніх держав.

«Руїна» – період в історії України, який розпочався після смерті Б. Хмельницького і характеризується боротьбою за владу між представниками козацької старшини, поділом Гетьманщини та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Османської імперії).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Б. Хмельницького на Січі було обрано гетьманом у січні 1648 р.

1648 рік є ключовим, оскільки саме з обрання Богдана Хмельницького гетьманом розпочалася Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Описані події (висвячення митрополита Йова Борецького патріархом Феофаном у 1620 р.) відбулися завдяки П. Сагайдачному.

Події, описані в уривку, стосуються відновлення православної ієрархії в Київській митрополії у 1620 році Єрусалимським патріархом Феофаном III, який висвятив Йова Борецького на Київського митрополита, а також інших єпископів.

Ця подія відбулася завдяки активній підтримці та гарантуванню безпеки патріарху з боку гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та Запорозького козацтва.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половині ХVІ ст.)

Люблінська унія (1569 р.) передбачала об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту

• Люблінська унія, підписана 1 липня 1569 року в Любліні, створила Річ Посполиту (Річ Посполиту Обох Народів) — федеративну державу, що об'єднала Польське королівство та Велике князівство Литовське.

• Ця унія передбачала спільного короля, спільний Сейм (парламент), спільну зовнішню політику та грошову одиницю.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)

Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Генуезька фортеця у Судаку. 1371–1469 рр.

На фото, де зображена фортеця на скелі над морем (або великим водним простором), зображено Генуезьку фортецю в Судаку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)

Спільним в устрої Київської Русі ХІІ–ХІІІ ст. (період роздробленості) та Великого князівства Литовського в ХІV ст. було існування удільних князівств.

• Київська Русь (ХІІ–ХІІІ ст.): Цей період відомий як феодальна роздробленість, коли Київська Русь розпалася на самостійні удільні князівства (Київське, Чернігівське, Галицько-Волинське тощо).

• Велике князівство Литовське (ВКЛ) (ХІV ст.): Після приєднання руських земель (Київщини, Чернігівщини, Волині, Поділля) до ВКЛ, литовські князі (Гедиміновичі) на першому етапі зберегли старий удільний устрій.

Таким чином, існування великих автономних князівств (уділів), керованих князями-родичами верховного правителя, було спільною рисою політичного устрою обох держав у вказані періоди.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Уривок документа дає змогу визначити привід і причину загарбання Польщею Галичини.

Ключові слова в джерелі – «народ русинів за допомогою отрути вбив Болеслава», «король, вражений цим злочином і прагнучи помститися за кривду християнської віри, напав на Руську землю, щоб завоювати» – чітко вказують на привід і причину загарбання Польщею Галичини.

Йдеться про початок польсько-угорської боротьби за Галицько-Волинську спадщину після смерті Болеслава Юрія II у 1340 році.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава

Найдавнішою датованою книжною пам’яткою Київської Русі є «Остромирове Євангеліє».

Остромирове Євангеліє є найдавнішою точно датованою пам'яткою старослов'янського письменства київської редакції. Воно було переписане дияконом Григорієм у 1056–1057 роках на замовлення новгородського посадника Остромира. Саме наявність точної дати в післямові робить його найдавнішим датованим джерелом.

Відповідь – В.