ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Народовці – це представники, однієї з течій українського руху в Галичині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Спочатку їх діяльність мала культурницький характер, а згодом вони перейшли до політичної боротьби і заснували одну з найвпливовіших у Галичині українських політичних партій – Українську народно-демократичну партію. За часів культурницької діяльності, щоб поширити свій вплив і сприяти просвіті народу у 1868 р. заснували товариство «Просвіта».

Відповідь – – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено М. Драгоманова, який був публіцистом, істориком, одним з провідних діячів громадівського руху, видавцем першого українського політичного журналу «Громада», що виходив у Женеві.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Ключовою подією реформ 1860–1870-х рр. в Російській імперії стало скасування кріпацтва.

Отримання селянами особистої свободи при грабіжницькому характері земельної реформи, яка породила малоземелля і аграрне перенаселення, стало передумовою формування ринку вільнонайманої праці. Бідність гнала селян у пошуках заробітку в місто, де на цей час відбувається широке промислове будівництво.

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Предмет ідентифікації в завданні – «Історія русів».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «пам’ятка української історіографії», «виразна ідеологічна спрямованість – ідеї автономізму, окремішності, у намаганні провести чітку грань між Україною та… Росією», «приєднуючись до Польщі чи Москви, населення України вважало себе повністю рівним і діяло на умовах цілковитої рівноправності» – чітко вказують на те, що йдеться про історичний твір «Історія русів», який поширювався наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. у рукописному вигляді серед прихильників відновлення автономії України часів гетьманщини. Уперше був опублікований у 1846 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО, а також знання основних подій, пов’язаних з «весною народів» на українських землях.

«Весна народів» – узагальнювальна образна назва демократичних, національно-визвольних революцій, які прокотилися Європою у 1848–1849 рр.

Хоча революції були придушені, вони сприяли становленню демократичних інститутів (парламенти, конституції тощо) і національних держав. Ці революційні події охопили і західноукраїнські землі, які входили до складу Австрійської імперії. Львів у роки революції був центром як польського, так і українського національних рухів. Зокрема, у Львові у травні 1848 р. було засновано Головну Руську Раду, яка стала керівним центром українського руху.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Предмет ідентифікації в завданні – діяльність «Руської трійці».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «книжечку, написану руською і надруковану… в Буді у 1837 р. під назвою «Русалка Дністровая» – чітко вказують на діяльність «Руської трійці».

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Промисловий переворот на українських землях у складі Російської імперії розпочався у 1830–1840-і рр.

Промисловий переворот (перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики) в підросійській Україні розпочався у 30-х – 40-х роках XIX ст. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

У документі описано події часів Коліївщини.

Коліївщина (1768 р.) — це найвищий етап гайдамацького руху, потужне національно-визвольне та антифеодальне повстання на Правобережній Україні проти панування Речі Посполитої.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

За часів гетьманування Івана Мазепи для соціально-економічного розвитку Лівобережної Гетьманщини був характерний процес узаконення та регламентації панщини.

У 1701 році Мазепа видав універсал, який офіційно обмежував панщину для селян двома днями на тиждень (дводенна панщина). До цього розмір повинностей часто визначався власниками маєтків довільно.

Панщина – це обов’язкова безплатна праця залежних селян у господарстві землевласника (феодала) зі своїм інвентарем та робочою худобою. Це одна з основних форм феодальної земельної ренти (відробіткова рента).

Відповідь – Б.