ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

План «Барбаросса» – стратегічний план «блискавичної війни» нацистської Німеччини проти СРСР, затверджений 18 грудня 1940 року. План передбачав швидкоплинну військову кампанію з повним розгромом Червоної Армії у прикордонних боях і захопленням європейської частини СРСР по лінії Волга – Архангельськ. Головний удар мав бути завданий через Білорусію на Москву. Реалізація плану розпочалася 22 червня 1941 року.

«Східний вал» – стратегічний оборонний рубіж німецьких військ восени 1943 року, який простягався від Балтійського до Чорного моря по лінії Нарва – Псков – Гомель і далі по Дніпру. Цей добре укріплений рубіж повинен був, за задумом німецького керівництва, зупинити просування радянських військ. Був подоланий радянськими військами в результаті перемоги у «Битві за Дніпро».

Партизанський рейд – пересування і бойові дії партизанських формувань у тилу противника з метою активізації народного опору в нових районах, нанесення ударів по великих транспортних вузлах і військово-промислових об’єктах, підняття морального стану жителів окупованих територій, надання допомоги народам сусідніх країн у їхній боротьбі із супротивником. У 1943 році радянські партизанські з’єднання здійснили низку рейдів. Найвідомішим став Карпатський рейд сумського партизанського з’єднання під командуванням Сидора Ковпака.

«Похідні групи» – організовані групи націоналістичного активу й відомих діячів української політичної еміграції, спрямовані влітку – восени 1941 року Організацією українських націоналістів (ОУН) у центральні, східні й південні райони України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного громадсько-культурного життя на територіях, окупованих нацистською Німеччиною під час німецько-радянської війни 1941–1945 років. Похідні групи були сформовані як ОУН під проводом Андрія Мельника, так і ОУН (революційною) під керівництвом Степана Бандери. Похідні групи відіграли провідну роль у проголошенні Акта відновлення української держави (30 червня 1941 року), створенні мережі націоналістичного підпілля.

Плацдарм – ділянка місцевості, захоплена військами під час наступального форсування водної перешкоди на протилежному його березі або утримувана частинами, що відступають, а також район морського узбережжя, захоплений і утримуваний передовими підрозділами й частинами в морській десантній операції. Під час «битви за Дніпро» 1943 року радянські війська захопили низку плацдармів, за утримування яких розгорілися кровопролитні бої. Зрештою з Лютізького плацдарму радянські війська здійснили вирішальний удар, який сприяв звільненню Києва й обвалу всієї оборони противника по Дніпру, на укріплення «Східного валу».

Евакуація – процес виведення населення і життєво важливих ресурсів із території, яка перебуває під загрозою воєнної окупації під час війни, збройного конфлікту чи стихійного лиха.

Правильна відповідь – 2, 3, 5.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Трипільська культура належить до епохи енеоліту, або мідно-кам'яного віку (IV—III тис. до н.е.). 

Основою господарства трипільців було відтворювальне землеробство. Вони вирощували пшеницю, ячмінь та займалися скотарством. Трипільці будували великі поселення, які в археології називають протомістами або мега-поселеннями (наприклад, Тальянки та Майданецьке). Житла були глинобитними, часто двоповерховими, розташованими концентричними колами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Об’єднання князем Олегом земель Південної та Північної Русі та проголошення Києва «матір’ю городов руських» відбулося у 882 р.

У 882 році князь Олег, який правив у Новгороді, здійснив похід на Київ. Обманом він убив київських князів Аскольда і Діра, після чого захопив місто. Перенісши столицю з Новгорода до Києва, Олег об'єднав ключові торговельні шляхи і створив ядро нової держави — Київської Русі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Одним із наслідків подій, перебіг яких відображено на карті було відкриття шляху на Русь кочовим ордам Сходу, насамперед печенігам.

Князь Святослав завдав нищівної поразки Хозарському каганату, зруйнувавши його ключові міста, включаючи столицю Ітіль і фортецю Саркел (Біла Вежа).

Хозарський каганат був бар'єром між Київською Руссю та кочовими народами східних степів. З його падінням цей захисний кордон зник, що призвело до посилення набігів печенігів та інших кочівників на південні кордони Русі. Це стало однією з головних проблем для київських князів у наступні століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

За великого київського князя Ярослава Мудрого було запроваджено писаний збірник давньоруських законів.

Ярослав Мудрий вважається засновником першого писаного кодексу законів Київської Русі — "Правди Ярослава" (найдавнішої частини "Руської Правди"). Цей збірник замінив кровну помсту на грошові штрафи (віри), що стало великим кроком у розвитку правової системи.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Утворення в 1199 р. Галицько-Волинської держави відбулося в результаті міжусобної боротьби руських князів.

У ХІІ ст. Русь остаточно розпалася на окремі землі-князівства. Процес дроблення супроводжувала запекла міжусобна боротьба. На початок ХІІІ ст. було близько 50 князівств.

Хоча Галицько-Волинська держава і виникла як сильна єдина держава, її безпосередньою причиною стало завершення тривалої боротьби за Галицький стіл.

Одним із таких центрів об’єднання стало Волинське князівство на чолі з князем Романом Мстиславичем. Саме він 1199 р. в напруженій боротьбі оволодів Галичем і об’єднав два князівства. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Облогу, описану в уривку, монголи вели проти Києва.

Уривок описує облогу та захоплення Києва монгольськими військами хана Батия у 1240 році.

Словосполучення в джерелі – «Лядські ворота», «воєвода Дмитро був поранений» – однозначно вказують на оборону Києва від монголів. Саме через Лядські ворота монголи увірвалися в місто.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Юрій Дрогобич (Котермак) уславився науковою діяльністю в європейських університетах.

Юрій Дрогобич (Котермак) – український учений-просвітянин, географ, астроном, лікар, філософ, астролог і мандрівник, уславився науковою діяльністю в європейських університетах.

У Болонському університеті (Італія) він отримав ступінь доктора філософії та доктора медицини, а згодом був обраний його ректором (1481–1482 рр.), що свідчило про його високий науковий авторитет.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Прикладом боротьби Великого князівства Литовського із Золотою Ордою за спадщину Київської Русі є битва на річці Сині Води.

• Битва на річці Сині Води відбулася у 1362 році. У цій битві військо Великого князівства Литовського під проводом князя Ольгерда розгромило війська трьох татарських ханів (намісників Золотої Орди) на Поділлі.

• Ця перемога суттєво послабила владу Золотої Орди над Південно-Західною Руссю і дозволила Великому князівству Литовському приєднати Київщину та Поділля, утверджуючи свою владу на землях колишньої Київської Русі.

Правильна відповідь – А.