ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

На плакаті А зображено вигнання німецьких окупантів із Києва 6 грудня 1943 р., на це вказують візуальні образи міста (Софія Київська й пам’ятник Богдану Хмельницькому) і гасло: «Дякую, синку!».

На плакаті Б відображено радянську інтерпретацію подій вересня 1939 р., коли Червона армія взяла участь в агресії проти Польщі разом із Німеччиною. Гасло на плакаті є ідеологічним виправданням участі в агресії: «Надати руку допомоги братнім народам Західної України та Західної Білорусії – наш священний обов’язок!».

На плакаті В відображено події осені 1944 р., коли було завершено вигнання німецьких військ із території України. На це вказує карта на плакаті й пропагандистське гасло: «Україна вільна!».

На плакаті Г зображено вигнання німецьких військ із Харкова в лютому 1943 ррку. На це вказують як візуальні образи (зимовий одяг), так і гасла: «Харків радянський! Харків – наш український! Обніміться брати українці в день великого свята!» Остаточно німецькі війська вибито з міста в серпні 1943 року.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3А 4В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Назвами племінних об'єднань давніх слов'ян, які згадуються в працях візантійських і готських істориків, це венеди, анти та склавини.

• 1. Венеди — найдавніша назва слов'ян, що згадується римськими та готськими істориками, зокрема Плінієм Старшим і Тацитом.

• 4. Анти — східнослов'янський союз племен, про який писали візантійські історики Йордан і Прокопій Кесарійський. Вони мешкали в Подніпров'ї.

• 7. Склавини — західні та південні слов'янські племена, про які також згадують візантійські автори

Правильна відповідь – 1 4 7.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

Основними напрямами зовнішньої політики гетьмана Б. Хмельницького в роки Національно-визвольної війни (1648–1657 рр.) були: 2, 3, 6.

• 2. забезпечення визнання новоутвореної держави – Гетьманщини

• 3. закріплення здобутків збройної боротьби

• 6. пошук союзників у боротьбі з Річчю Посполитою

Правильна відповідь – 2 3 6.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання знання основних положень Варшавської угоди (1920 р.) між представниками Директорії УНР й уряду Польщі.

Варшавська угода – це узагальнювальна назва низки договорів, які передбачали:

• визнання Польщею Директорії УНР на чолі з С. Петлюрою верховною владою в УНР;
• передання Польщі Східної Галичини, Західної Волині;
• ведення спільних воєнних дій проти радянських військ на території УНР.

Правильна відповідь – 1 2 5.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на оцінювання знання змісту «реформ Косигіна», реалізовуваних у 1965–1970 роки.

«Реформи Косигіна» – система заходів у промисловості й сільському господарстві, яка передбачала запровадження елементів економічного регулювання. Передбачалося, що реформи забезпечать подолання недоліків у тодішній радянській економіці. Із наведних варіантів відповіді задовольняють умову завдання такі твердження:

• відновлення галузевої системи керування промисловістю через союзні й союзно-республіканські міністерства;
• розширення господарської самостійності підприємств унаслідок скорочення кількості планових показників;
• визначення прибутку й рентабельності ключовими показниками ефективності роботи підприємств.

Правильна відповідь – 3 5 7.

ТЕМА: Стародавня історія України.

«Археологічна культура» – це комплекс подібних між собою за низкою ознак археологічних пам’яток, поширених на певній території в межах певного історичного часу.

Наприклад, Трипільська культура названа так через унікальний стиль кераміки та поселень, які були знайдені в селі Трипілля та інших місцях на території України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Зображена на фото музейна експозиція ілюструє розповідь екскурсовода про життя та побут мешканців античних міст Північного Причорномор’я​.

На фото можна побачити чорнолакові й чорнофігурні керамічні вироби є характерними для античної кераміки. Такі знахідки свідчать про високий рівень культури, розвинену торгівлю та тісні зв'язки мешканців грецьких міст-держав Північного Причорномор'я з центрами античної цивілізації.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Установленням «уроків» великою княгинею київською Ольгою було визначено розміри данини.

Після вбивства її чоловіка, князя Ігоря, древлянами у 945 році під час повторного збору данини, княгиня Ольга провела реформу. 

• Встановила «уроки» — точний, фіксований розмір данини для кожного племені.

• Встановила «погости» — спеціальні місця, куди підлеглі племена повинні були самі привозити данину, що дозволило уникнути ризикованих об'їздів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Спільною рисою правління великих князів київських Святослава Ігоревича, Володимира Великого та Ярослава Мудрого було те, що вони розширювали кордони Русі.

Завдяки перемогам Святослава Ігоревича кордони Русі простяглися від Балтійського моря на півночі до Каспійського на південному сході та Дунаю на південному заході. 

Князь Святослав Ігоревич:

• приєднав до Київської держави східнослов’янське плем’я в’ятичів; 
• здійснив успішний похід проти Волзької Булгарії, чим позбавив Хазарію підтримки з боку її північних союзників;
• розгромив Хазарський каганат, що дало можливість контролювати Підкавказзя; наклав данину на племена ясів (аланів) та касогів (черкесів); 
• встановив контроль над стратегічним містом Тмуторокань на Таманському півострові;
• завоював уличів і тиверців, які проживали в межиріччі Дністра, Південного Бугу та Прута, що забезпечило контроль Русі над важливими торговими шляхами до Чорного моря та Дунаю;
• завоював значну частину Болгарії, планував Подунав’я зробити центром Руської держави.

Проте, через постійні війни та раптову загибель князя багато завойованих територій не було закріплено за державою.

Військові успіхи дозволили Володимиру Великому завершити формування території Київської держави, забезпечити контроль над торговими шляхами до Європи, об'єднати давньоруські землі.

Князь Володимир:

• приєднав Червенську Русь (міста Перемишль, Червень, Белз, Волинь);
• завоював землі ятвягів на балтійському напрямку; 
• придушив повстання та остаточно підкорив племінні союзи в'ятичів і радимичів.

Завоювання та військові походи Ярослава Мудрого було спрямовано на зміцнення кордонів Русі, повернення втрачених територій та захист від кочівників.

Князь Ярослав:

• повернув Червенські міста від Польщі;
• здійснив успішні походи проти ятвягів, литовців, а також балтійсько-фінських племен (ямь, чудь), заснувавши місто Юр'їв;
• зміцнив південні рубежі, остаточно розгромивши печенігів 1036 р.

За Володимира і Ярослава прийшов час для внутрішнього упорядкування державної організації, що піднесло Русь до рівня найрозвиненіших держав та забезпечило її блискучий розквіт. 

Батько й син поширювали християнство, здійснювали «шлюбну дипломатію». За часів Ярослава укладено першу збірку писаних законів – «Руську правду».

Ярослав Мудрий повернув Червенські міста і зміцнив кордони на північному заході (чудь).

Правильна відповідь – А.