ТЕМА: Київська держава.

Спільною рисою правління великих князів київських Святослава Ігоревича, Володимира Великого та Ярослава Мудрого було те, що вони розширювали кордони Русі.

Завдяки перемогам Святослава Ігоревича кордони Русі простяглися від Балтійського моря на півночі до Каспійського на південному сході та Дунаю на південному заході. 

Князь Святослав Ігоревич:

• приєднав до Київської держави східнослов’янське плем’я в’ятичів; 
• здійснив успішний похід проти Волзької Булгарії, чим позбавив Хазарію підтримки з боку її північних союзників;
• розгромив Хазарський каганат, що дало можливість контролювати Підкавказзя; наклав данину на племена ясів (аланів) та касогів (черкесів); 
• встановив контроль над стратегічним містом Тмуторокань на Таманському півострові;
• завоював уличів і тиверців, які проживали в межиріччі Дністра, Південного Бугу та Прута, що забезпечило контроль Русі над важливими торговими шляхами до Чорного моря та Дунаю;
• завоював значну частину Болгарії, планував Подунав’я зробити центром Руської держави.

Проте, через постійні війни та раптову загибель князя багато завойованих територій не було закріплено за державою.

Військові успіхи дозволили Володимиру Великому завершити формування території Київської держави, забезпечити контроль над торговими шляхами до Європи, об'єднати давньоруські землі.

Князь Володимир:

• приєднав Червенську Русь (міста Перемишль, Червень, Белз, Волинь);
• завоював землі ятвягів на балтійському напрямку; 
• придушив повстання та остаточно підкорив племінні союзи в'ятичів і радимичів.

Завоювання та військові походи Ярослава Мудрого було спрямовано на зміцнення кордонів Русі, повернення втрачених територій та захист від кочівників.

Князь Ярослав:

• повернув Червенські міста від Польщі;
• здійснив успішні походи проти ятвягів, литовців, а також балтійсько-фінських племен (ямь, чудь), заснувавши місто Юр'їв;
• зміцнив південні рубежі, остаточно розгромивши печенігів 1036 р.

За Володимира і Ярослава прийшов час для внутрішнього упорядкування державної організації, що піднесло Русь до рівня найрозвиненіших держав та забезпечило її блискучий розквіт. 

Батько й син поширювали християнство, здійснювали «шлюбну дипломатію». За часів Ярослава укладено першу збірку писаних законів – «Руську правду».

Ярослав Мудрий повернув Червенські міста і зміцнив кордони на північному заході (чудь).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

На фото зображено церкву Св. Пантелеймона під Галичем.

Церква Святого Пантелеймона, поблизу сучасного Галича (Івано-Франківська область), є єдиним збереженим донині наземним білокам'яним храмом часів Галицько-Волинського князівства і найдавнішою пам'яткою архітектури Прикарпаття.

Церква є унікальним зразком галицької архітектурної школи, в якій поєдналися місцеві давньоруські традиції та потужний вплив західноєвропейської романської архітектури.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Одна з причин домовленості, досягнутої між онуками Ярослава Мудрого на Любецькому з'їзді, була часті напади половців.

Фраза «Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю…» є ключовою частиною рішення, ухваленого на Любецькому з'їзді князів у 1097 році.

Хоча князівські міжусобиці були основною причиною скликання з'їзду, зовнішньою загрозою, яка зробила єднання життєво необхідним, були половці.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)

Вирішальну роль у переході земель, позначених на картосхемі штрихуванням, до складу Великого князівства Литовського відіграла битва на Синіх Водах.

Заштриховані на карті землі охоплюють території Київщини, Чернігово-Сіверщини та Поділля, які до приходу литовських князів перебували під контролем або васальною залежністю від Золотої Орди (позначена на півдні).

Битва на Синіх Водах (1362 р.)

• Ця перемога військ великого князя литовського Ольгерда над монголо-татарами стала вирішальною для утвердження литовської влади над Київщиною та Поділлям.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.).

Остаточна ліквідація Київського удільного князівства у складі Великого князівства Литовського відбулася в 1471 р.

Після смерті останнього удільного князя Семена Олельковича, Київське удільне князівство було остаточно ліквідоване великим князем литовським Казимиром Ягеллончиком. На його місці було створено Київське воєводство, на чолі якого поставили воєводу Мартина Гаштольда. Цей крок був частиною політики централізації ВКЛ.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

В уривку йдеться про Люблінську унію 1569 року.

Головною причиною, що змусила Велике князівство Литовське (ВКЛ) погодитися на тісніший союз із Польщею, були катастрофічні поразки у Лівонській війні з Московським царством (1558–1583 рр.) та реальна загроза втрати незалежності. Унія з Польщею розглядалася як єдиний порятунок від московської експансії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Одним із головних результатів церковної реформи митрополита Петра Могили було подолання занепаду православної церкви на українських землях.

Петро Могила, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (1633–1647 рр.), очолив масштабну реформу, яка мала на меті відродити та зміцнити Православну Церкву в Речі Посполитій після Берестейської унії 1596 р. та пов'язаного з цим занепаду.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

У народній пісні згадується захоплення міста Варна — відомої османської фортеці на узбережжі Чорного моря. Ця подія уславила часи морських походів козаків на початку XVIІ ст.

Запорізькі козаки на своїх човнах "чайках" активно здійснювали морські рейди на турецькі володіння в Криму та на узбережжі Османської імперії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст.

Битва Національно-визвольної війни, що відбулася в 1652 р., це Батозька.

Ця битва стала блискучою перемогою козацько-татарського війська над польським військом Речі Посполитої. Перемога дозволила гетьману Богдану Хмельницькому анулювати невигідні умови Білоцерківського договору (1651 р.) та зміцнити позиції Гетьманщини.

Правильна відповідь – В.