ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Причини та наслідки Руїни. Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України.

Завдання передбачає знання території розселення українців у ХVІ–ХVІІ ст., напрямки колонізаційних процесів.

Починаючи від другої половини XVI ст., а особливо з 30-х рр. XVII ст., Слобожанщину, що перебувала під владою московського царя, почали поступово заселяти українські селяни й козаки з Лівобережної та Правобережної України, які втікали від польсько-шляхетського гноблення.

Слобідська Україна (друга назва – Слобожанщина) – історична область, до якої входили території сучасних Харківської, східної частини Сумської, північних частин Донецької та Луганської областей України; південно-східних частин Воронезької, південно-західних частини Бєлгородської, півдня Курської областей Росії. У 1638 р. сюди переселилися учасники козацького повстання на чолі з Я. Острянином (вони оселилися в місті Чугуєві). У 1652 р. велика група селян і козаків Чернігівського та Ніжинського полків на чолі з І. Дзиковським заснувала Острогозьк, а переселенці з містечка Ставище Білоцерківського полку на чолі з Г. Кондратьєвим заснували Суми. У 1654 р. на городищі, де зливалися річки Лопань і Харків, було засновано місто Харків. Подібну історію заснування мали й такі міста, як Салтів, Мерефа, Охтирка, Балаклея, Ізюм і багато інших. Разом з містами виникали й нові села.

Масове переселення на Слобожанщину українського населення розпочалося в другій половині ХVІІ ст. і було пов’язано з добою Руїни. У верхів’ях річок Сіверський Донець, Ворскла, Псел та інших переселенці заснували чимало нових поселень. Наприкінці ХVІІ ст. на Слобожанщині вже налічувалося 232 населені пункти (у 1657 р. – 64), де жило близько 250 тис. людей, серед яких більшість складали українці (80 %). Засновані на нових землях поселення звільнялися від податків і тому називалися слободами (звідси й назва «Слобідська Україна»). Права українських поселенців закріплювалися царськими жалуваними грамотами. Визнання поселенцями влади царя виявлялося в складанні присяги. Одночасно Слобожанщину заселяли московські служилі люди, які перебували під управлінням царських воєвод. У Слобідській Україні існував козацький устрій.

У 50-х рр. XVII ст. царський уряд сформував з українських переселенців козацькі слобідські полки: Острогозький (Рибинський), Охтирський, Сумський, Харківський. У 1685 р. було створено Ізюмський полк. Полки були як військовими козацькими підрозділами, так і адміністративно-територіальними одиницями. Старшину обирали на загальних козацьких радах.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Поділ Гетьманщини. «Руїна».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «настала… лиха година», «було… безладдя, … кожен робив, що хотів», «шарпали Україну польські війська…. Московські… турки і татари», «Україна розділилася на дві частини… На Лівобережжі вибрали одного гетьмана, на Правобережжі – іншого…» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про період Руїни Козацької держави.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територія української козацької держави за Зборівським і Білоцерківським договорами/

На карті зображені межі Війська Запорозького (Гетьманщини). Завдяки географічним назвам Брацлав, Київ, Чернігів, Стародуб можна визначити, що межі Гетьманщини займали територію колишніх воєводств Речі Посполитої: Київського, Брацлавського та Чернігівського. Саме на територію цих воєводств поширювалася влада гетьмана відповідно до Зборівського договору 1649 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті.

Масове покозачення населення українських земель відбулося в результаті розгортання національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.

Покозачення – соціальний процес переважно самовільного набуття козацьких прав представниками інших соціальних груп і верств українського суспільства, що наприкінці ХVІ–ХVІІІ ст. становив одну з провідних тенденцій соціального розвитку.

Найбільш прискорила цей процес Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої під приводом Б. Хмельницького.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Участь українських козаків у Хотинській війні (1621 р.) врятувала Річ Посполиту від турецько-татарської навали.

У 1621 році козацьке військо на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним приєдналося до польсько-литовських сил Речі Посполитої в битві проти величезної армії Османської імперії під Хотином.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Здобутки в галузі освіти та науки. Василь-Костянтин Острозький.

На картині зображено князя Василя-Костянтина Острозького.

Його називали "некоронованим королем Русі". Він був центральною фігурою серед православної шляхти, використовуючи свій авторитет і багатство для захисту інтересів українських земель.

Заснування Острозької академії (1576): Заснував у своїй резиденції в Острозі культурно-освітній осередок. Острозька академія стала першим вищим навчальним закладом на українських і східнослов'янських землях.

Він став головним покровителем і захисником православної віри на українських землях в умовах наступу католицизму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.). Кревська унія.

Кревську унію між Польським королівством і Великим князівством Литовським укладено у 1385 р.

1385 р. — Укладення Кревської унії. Це був династичний союз, за яким великий князь литовський Ягайло одружився з польською королевою Ядвігою, приймав католицизм і ставав польським королем, зобов'язавшись приєднати (інкорпорувати) землі Великого князівства Литовського до Польського королівства.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в ІХ–ХІV ст. Поширення писемності. Розвиток культури й освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури. Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника» 1073.

Пам'ятка часів Київської Русі, що містить зображений портрет князівської родини, — це «Ізборник Святослава» 1073року.

В «Ізборнику Святослава» на одному з початкових аркушів розміщена унікальна мініатюра із зображенням князя Святослава Ярославича (сина Ярослава Мудрого) з дружиною та п'ятьма синами. 

Мініатюра - це невелике кольорове зображення, що використовується для оздоблення та ілюстрації рукописних книг.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Внутрішня політика Володимира Великого.

Володимир Великий почав карбувати перші монети Київської Русі — златники та срібляники — наприкінці Х століття. На цих монетах, окрім зображення самого князя, було розміщено тризуб — родовий знак Рюриковичів, який є прототипом сучасного Державного Герба України.

Відповідь – В.