ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Правильна послідовність подій першої половини XVIII ст.:

1 – Г (Полтавська битва). 1709 рік Вирішальна битва Північної війни, у якій війська Петра I перемогли шведську армію Карла XII та козацькі полки Івана Мазепи.

2 – В (ухвалення Конституції П. Орлика). 1710 рік Документ «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» був ухвалений у Бендерах після смерті Івана Мазепи під час обрання Пилипа Орлика гетьманом в еміграції.

3 – Б (утворення Першої Малоросійської колегії). 1722 рік Орган російської імперської влади, створений Петром I для контролю за діяльністю гетьмана (Івана Скоропадського) та управління українськими землями, що стало початком серйозного обмеження автономії.

4 – А (заснування Нової (Підпільненської) Січі). 1734 рік Остання Запорозька Січ, заснована козаками з дозволу російського уряду на річці Підпільній після їхнього повернення з-під протекторату Кримського ханства.

Правильна відповідь: ГВБА.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Українські землі у складі Російської імперії у другій половині ХІХ століття.

Кирило-Мефодіївське братство – 1846–1847 роки.

«Руська трійця» – 1833–1837 роки.

Братство тарасівців – 1892 рік.

Стара Київська громада – 1860–1870-ті роки.

Правильна відповідь: БАГВ.

ТЕМИ: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки.

Словосполучення-маркери й образи у джерелі А – «Сто тисяч червоноармійців – на фронт соціалістичної перебудови села!», п’ять сюжетів, які показують переваги колективної праці, колгоспного будівництва – указують на період кінця 1920 – початку 1930-х років, коли здійснювали суцільну колективізацію.

Словосполучення-маркери та образи у джерелі Б – «Продовольчий податок – це махове колесо державного механізму», «продподаток», візуальні образи спрямування доходів з податків – указують на час реалізації нової економічної політики 1921–1929 років.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «На трактор дівчини сідають сміло, дають бійцям упевнений наказ: «Фашистів бийте хоробро й уміло, а ми попрацюємо за вас!» – указують на часи німецько-радянської війни (1941–1945 роки).

Словосполучення-маркери й образи у джерелі Г – «Цілину піднімемо!» – указують на заклик, який з’явився в СРСР 1954 року.

Правильна відповідь: БАВГ.

ТЕМА: Київська держава.

Рисами, притаманними розвитку Київського князівства в другій половині ХІІ – на початку ХІІІ ст., були:

2. Політична нестабільність. За сто (приблизно) років змінилося 47 князів;

3. Центр релігійного життя Русі. У Києві розташовано найбільші релігійні святині – собори, церкви, монастирі;

4. Один із найрозвиненіших і густонаселених регіонів Русі. Окрім Києва, у якому проживало близько 50 тис. чоловік (на той час одне з трьох найбільших міст Європи), у князівстві нараховували близько 70 міст і містечок із населенням 1–4 тис. осіб).

Правильна відповідь: 2, 3, 4.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

У другій половині XVIII ст. на Лівобережній і Слобідській Україні відбувалися соціально-економічні зміни:

2. Запровадження кріпацтва: Процес поступового обмеження свободи селян завершився указом Катерини II від 3 травня 1783 року, який юридично закріпив кріпосне право на Лівобережжі та Слобожанщині.

4. Роздавання російському дворянству земель Війська Запорозького: Після ліквідації Нової Січі у 1775 році запорозькі землі («Вольності Війська Запорозького») почали активно роздавати російським вельможам, генералам та іноземним колоністам.

7. Зрівняння в правах козацької старшини з російським дворянством: У 1785 році було видано «Жалувану грамоту дворянству», згідно з якою українська шляхта та козацька старшина отримували права і привілеї російського дворянства, що забезпечило їхню лояльність імперії.

Правильна відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Початок Української революції.

Аналіз картосхеми дає змогу визначити обриси території УНР кінця 1917 – початку 1918 років. Заштрихована територія була приєднана до УНР за умовами Берестейського (Брестського) миру (січень 1918 р.). Позначена лінія фронту була зафіксована перемир’ям у грудні 1917 року. Тобто картосхема дає змогу визначити правильні відповіді:

• показати лінію просування німецьких й австро-угорських військ на Східному фронті на кінець 1917 року;
• визначити кордони Української Народної Республіки згідно з Третім Універсалом Української Центральної Ради;
• указати територію, що увійшла до складу Української Народної Республіки за умовою Брестського мирного договору.

Правильна відповідь: 2, 6, 7.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Серед запропонованих варіантів правильні відповіді такі:

• різке соціальне розшарування в суспільстві (різке зубожіння населення, поява заможного прошарку суспільства);
• стрімке зростання тіньової економіки (становила понад 50 %);
• лібералізація цін (упроваджена 1992 року).

Правильна відповідь: 3, 5, 7.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.

Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Маркери в джерелі – «Відозва Загальної української ради», «завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини», «Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ», «Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії» – чітко вказують на 1916 рік, коли російська армія здійснила «Брусиловський прорив» і знов окупувала частину Східної Галичини, Північної Буковини.

Цією відозвою ЗУР, яку утворено1915 року, засвідчувала свою лояльність до влади Австро-Угорщини і своє негативне ставлення до російської окупації.

Правильна відповідь – Г.