ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «Українці Закарпаття!», «Цей рік… в історію закарпатської землі як ще одна чорна дата», «рік приніс тільки зміну окупантів – ... прийшли московсько-більшовицькі пригноблювачі, які своєю окупаційною практикою залишили далеко позаду своїх попередників», «Захопленням Закарпаття Червона Москва завершила, в основному, насильницьке об’єднання всіх українських земель» – чітко вказують на те, що у зверненні проводу ОУН ідеться про події 1944 року, коли радянські війська здійснюючи Карпато-Ужгородську операцію вступили на територію Закарпаття, що перебувало під угорською окупацією з березня 1939 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту процесу колективізації сільського господарства в 1940–1950-ті роки.

У цей період колективізація охопила Західну Україну, тому що цей регіон увійшов до складу УРСР у 1939–1945 роках. У решті регіонів колективізацію було проведено в 1920–1930-ті роки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Завдання скеровано на перевірку знання подій внутрішньополітичного життя Української РСР наприкінці 1940-х – на початку 1950-х років.

У цей період радянське керівництво в рамках політики «ждановщини» здійснювало ідеологічний наступ на суспільство, створювало образ ворога. Із цією метою було розгорнуто антисемітську кампанію боротьби з «безрідним космополітизмом».

Правильна відповідь – Г.

На картосхемі зображено територіальні зміни УРСР у 1939–1954 роках.

Цифрою 1 позначено територію Закарпаття, яке 1945 року за умовами договору із Чехословаччиною увійшло до складу УРСР.

Цифрою 2 позначено територію західних областей України, які 1939 року ввійшли до складу УРСР у результаті агресії СРСР проти Польщі.

Цифрою 3 позначено територію Чернівецької та Ізмаїльської областей, які було утворено в складі республіки після приєднання до СРСР території Північної Буковини й Бессарабії 1940 року.

Цифрою 4 позначено територію Кримської області, яку було передано до складу УРСР 1954 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

За портретними рисами на фото можна впізнати В’ячеслава Чорновола (А), Петра Григоренка (Б), Івана Дзюбу (В), Левка Лукяненка (Г).

Серед зображених постатей дисидентського руху членом Московської Гельсінської групи, неформальним лідером руху кримських татар за повернення на історичну батьківщину був генерал Петро Григоренко. За цю правозахисну діяльність його було позбавлено радянського громадянства під час поїздки до США на лікування.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи

У середині 1960-х – на початку 1980-х років УРСР завершувала перехід до обов’язкової загальної середньої освіти. У Конституції СРСР це було закріплено 1977, а в УРСР –1978 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Ми, студенти київських вишів, які зібралися до наметового містечка на підтримку голодуючих студентів..», «вимог голодуючих…:
1. Відставка Голови Ради Міністрів В. Масола.
2. Націоналізація майна КПРС та ВЛКСМ на території України.
3. Прийняття рішення про службу юнаків у війську тільки в межах України» – чітко вказують на події жовтня 1990 року, які було названо «революцією на граніті».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певні часи. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретування й аналізування карикатури.

У загальному вигляді інтерпретування й аналізування передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано на карикатурі?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворено реальні історичні події карикатурою?

Карикатуру присвячено корупції в системі органів державної влади. Художник намагався обіграти символічне зображення трьох мудрих мавп (одна з них прикриває рот, друга – очі, а третя – вуха), яких вирізблено в буддиському храмі Тошуга в Японії. Мавпи символізують давню мудрість: «Не дивіться на зло, не чуйте зла, не кажіть зла».

На карикатурі мавп замінено на зображення чиновників, очі, вуха й рот яких закриті грішми. У такий спосіб карикатурист намагався показати, що хабарами (вияв корупції) можна «вирішити питання» із державними чиновниками.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Творення нової України.

Після запеклих боїв у Луганській і Донецькій областях навесні – улітку 5 вересня 2014 року було підписано Мінський протокол, який містив 12 пунктів. Серед заходів було передбачено забезпечити:

• негайне двостороннє припинення застосування зброї;
• моніторинг і верифікування з боку ОБСЄ режиму незастосування зброї;
• постійний моніторинг на російсько-українському державному кордоні й верифікування з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України й Російської Федерації.

Проте бойові дії не припинилися. Тому 11–12 лютого 2015 року лідерами Німеччини, Франції, України й Росії у форматі «нормандської четвірки» на саміті в Мінську підписали документ – «Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу». Його 13 пунктів передбачають покрокове припинення збройного конфлікту й повернення окремих районів Донецької та Луганської областей під контроль України. Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод мав на меті ефективний моніторинг і верифікування режиму припинення вогню і відведення важкого озброєння з боку ОБСЄ.

Правильна відповідь – Г.