ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

На фото зображена банкнота номіналом 1 000 карбованців, емітовану урядом гетьмана Павла Скоропадського в Українській Державі 1918 року. На це вказують такі елементи купюри: напис Українська держава, гербова печатка Української держави гетьмана П. Скоропадського (ближче до середини).

Серед усіх паперових грошей періоду Української Революції 1917–1921 років цю банкноту вважають однією з найкрасивіших, ескізи виконав відомий художник Григорій Золотов (1882–1960), викладач типографської школи Василя Кульженка. Художник не залишив ініціалів на банкноті, тому автором банкноти 1 000 карбованців міністр фінансів УНР – Борис Мартос – у своїх опублікованих спогадах указав Івана Івановича Мозалевського. Дизайн банкноти виконано у стилі українського бароко.

Банкнота має всі необхідні ознаки платіжного засобу й державних грошей – емітент, номінал, серія випуску – окрім року емісії. Банкнота на високому рівні захищена від підробок – захисна сітка, конгрев (рельєфна суха печатка), водяні знаки. Мабуть, тому нині дослідникам невідомі зразки тогочасних підробок цих банкнот.

Перший випуск 1 000 карбованців було здійснено за ініціативи гетьмана Павла Скоропадського в Києві 13 листопада 1918 року, після чого за влади Директорії емісію було продовжено в Кам’янці-Подільському. Після втрати територій українською владою на чолі із Симоном Петлюрою продовжено емісію банкноти 1 000 карбованців у Варшаві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Наприкінці червня 1917 року до Києва прибула делегація міністрів Тимчасового уряду, яка прагнула зупинити процес суверенізації України після проголошення І Універсалу Української Центральної Ради. Під час переговорів із представниками УЦР сторони дійшли компромісу. Цей компроміс було оформлено у вигляді ІІ Універсалу.

Маркери у джерелі А – «Влада на території Української республіки віднині належить виключно радам робітничих, солдатських і селянських депутатів» – указують на рішення Всеукраїнський з’їзду робітничих і солдатських за участю селянських депутатів у Харкові (грудень 1917 року). Джерело не відповідає умові завдання.

Маркер у джерелі Б – «на землі Республіки Української має бути забезпечено всі свободи, здобуті всеросійською революцією» – указує на положення ІІІ Універсалу УЦР. Джерело не відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі В – «визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана», «ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання» – указують на положення ІІ Універсалу УЦР. Джерело відповідає умові завдання.

Маркер у джерелі Г – «Однині Україна стає Українською Народною Республікою», «Не відділяючись від Російської Республіки, ми твердо станемо на нашій землі, щоб помогти, аби уся Російська Республіка стала федерацією вільних народів» – указує на положення ІІІ Універсалу УЦР. Джерело не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Маркери – «Наші праві націоналісти в особі графа Бобринського, посівши адміністративні посади в «П’ємонті українства», почали переслідувати український національний рух і силоміць навертати уніатів до православ’я», «арешт митрополита А. Шептицького», «Все сприяло наростанню ворожості місцевого населення до переможців», – указують на події 1914–1915 років. Граф Бобринський посів посаду генерал-губернатора окупованих у 1914 році російськими військами Галичини й Буковини.

«П’ємонтом українства» називали на той час Галичину. Уніатська церква тоді теж була поширена в Галичині. Навернення уніатів до православ’я і арешт митрополита Андрея Шептицького були складниками репресивної окупаційної російської політики в 1914–1915 роках, метою якої було знищення осередку українського національного руху.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 роках.

Напередодні Першої світової війни Австро-Угорщина претендувала на володіння Волинню і Поділлям, що на той час перебували під владою Російської імперії, аргументуючи це тим, що ці землі колись входили до складу Речі Посполитої, короною якої володів австрійський імператор.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Михайло Коцюбинський був членом Братства тарасівців, головою товариства «Просвіта» у Чернігові, автором творів «Fata morgana», «Тіні забутих предків».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту земельної реформи Петра Столипіна.

Придушивши революцію 1905–1907 років, царський уряд розумів, що лише репресіями зняти соціальну напругу в суспільстві неможливо. Однією з головних причин революції було аграрне питання, розв’язати яке запропонував голова ради міністрів і міністр внутрішніх справ П. Столипін. У листопаді 1906 року ним було видано затверджений царем указ, що став законом 14 червня 1910 року. В указі містились основні положення реформи.

Під час розроблення реформи П. Столипін виходив із положення, що ліквідація поміщицького землеволодіння призведе до втрат виробників товарного хліба, а згодом знову постане проблема малоземельності. Він пропонував реформувати селянське господарство руйнуванням селянської общини й перерозподіленням земель на користь заможних селян (куркулів). Куркулі мали б стати опорою царського режиму й водночас виробниками додаткового товарного хліба.

Одержавши надільну землю у власність, селянин мав можливість об’єднати свої ділянки в один так званий «відруб» й чи залишатися на старому помешканні, чи виселитися на хутір, побудований на власній землі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Створення Союзу визволення України (СВУ) відбулося 1914 року.

Убивство російського прем’єр-міністра Петра Столипіна – це подія 1911 року.

Заснування першої на Наддніпрянській Україні «Просвіти» відбулося 1906 року.

Урочисте святкування сторіччя від дня народження Тараса Шевченка – це подія 1913 року.

Під час Першої російської революції 1905–1907 років за прикладом Галичини було організовано освітні товариства під назвою «Просвіта» і в Наддніпрянщині: спочатку – в Одесі (1906), згодом – у Катеринославі, Житомирі, Кам’янці-Подільському, Києві, Чернігові, Миколаєві.

На Дону було створено новочеркаську «Просвіту». Власні читальні «Просвіти» мали переселенці навіть на далекосхідному Зеленому Клині й в Америці, зокрема, в Аргентині.

На Лівобережній Україні єдиним товариством «Просвіта», яке мало дозвіл губернатора на заснування, була чернігівська «Просвіта», заснована 1906 року за участю Михайла Коцюбинського (був обраний головою).

Через заборону царської адміністрації не вдалося відкрити «Просвіти» у Полтаві й Харкові. Проте в Харкові функції «Просвіти» фактично виконувало Українське літературно-етнографічне товариство імені Квітки-Основ’яненка.

До важливих здобутків «Просвіти» належить відзначення ювілейних річниць – 50-річчя від дня смерті Тараса Шевченка, 100-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича, 40-річчя письменницької діяльності Івана Франка. На початку ХХ ст. з діяльністю «Просвіти» була пов’язана творчість Миколи Лисенка, Бориса Грінченка, Лесі Українки, Степана Смаль-Стоцького тощо.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання економічних процесів у Наддніпрянській Україні в 60–90-х роках ХІХ ст.

Індустріалізація – це історичний процес техніко-економічного переходу від аграрного до промислових способів суспільного виробництва, який проходить через машинну стадію виробництва товарів і послуг.

Поняття індустріалізації використовують для позначення завершення історичної епохи європейської промислової революції, яка почалася у другій половині ХVІІІ ст. у Великій Британії. Пізніше вона поступово поширилася на інші країни Європи.

Українські землі процес промислового перевороту (революції) охопив у 30-40-і роки ХІХ ст., а індустріалізація розгорнулася в 1860-ті роки. Проте розтягнулася вона з перервами аж до середини ХХ ст., коли було здійснено форсовану сталінську індустріалізацію. Поштовхом до індустріалізації стали реформи 1860–1870-х років.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

«Емський указ», виданий 1876 року, – це таємне розпорядження російського імператора Олександра II про заборону друкування і завезення з-за кордону книг українською мовою.

Правильна відповідь – Г.