ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій українського національного руху під час Першої світової війни й уміння аналізувати візуальне джерело.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва організації.

Маркери в джерелі – Раштатський табор, 1916 рік, перше січове свято – чітко вказують на діяльність Союзу визволення України (СВУ).

СВУ – політична організація, утворена 4 серпня 1914 року у Львові українцями – емігрантами з Росії. СВУ вважав себе репрезентантом інтересів українського народу Росії й намагався використати війну австро-німецького блоку проти Росії для завоювання самостійності України.

Із вересня 1914 року СВУ почав працювати серед українських військовополонених. Він домігся від влади Австро-Угорщини й Німеччини виділення українців в окремі табори. У 1915 році понад 40 тис. українців-полонених було зосереджено у Фрайштадтському й Дунасердагельському (Австрія) і понад 50 тис. – у Раштатському, Зальцведельському й Вецларському таборах (Німеччина). У цих таборах організовано культурну й національно-виховну роботу: школи, бібліотеки, читальні, хори, оркестри, театри, курси української історії й літератури, кооперації, політекономії, німецької мови, засновано українські газети тощо.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції та вміння аналізувати історичні документи.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – політичні погляди, що відображені в джерелі.

Маркери в джерелі – «Ми, українці-козаки, не хочемо мати свободи на папері або півсвободи», «Другий Універсал не визнаємо», «всіх росіян і ренегатів, які гальмують українську роботу, скидаємо з постів силою, не рахуючись із російським урядом», «Визнаючи Центральну Раду за свій найвищий уряд, ми поки що виганяємо зрадників з України без її відома. Коли все опануємо силою, тоді підпорядкуємося Центральній Раді. Тоді вона порядкуватиме в Києві й на всій Україні» – чітко вказують на подію, яка увійшла в історію як виступ полуботківців або повстання самостійників. Тобто в документі відображено ідеї самостійників, які вимагали негайного проголошення незалежності України й силового захоплення влади.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України, уміння аналізувати історичні документи.

Події, зазначені в уривку джерела, відбулися в липні 1917 року. На це вказують такі слова відозви: «Другий Універсал не визнаємо».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей, уміння аналізувати історичні документи, за портретними рисами визначати історичну постать.

За портретними рисами на фото можна впізнати: Симона Петлюру (А), Миколу Міхновського (Б), Михайла Грушевського (В), Павла Скоропадського (Г).

Лідером «самостійників», які видали цитовану відозву, був Микола Міхновський.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій боротьби українців за відновлення державності й уміння аналізувати історичні джерела.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище,  персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Фрагмент тексту в завданні – «українські війська захопили Львів під командою УСС Вітовського», – чітко вказує на події 1 листопада 1918 року, які увійшли в історію під назвою «Листопадовий зрив». Вони започаткували створення Західноукраїнської Народної Республіки, якій довелося вести збройну боротьбу з відновленою Польською державою, що претендувала на західноукраїнські землі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання основних рис економічного розвитку України в період 1917–1928 років і вміння аналізувати статистичний матеріал.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище,  персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний період.

Маркери в джерелі (статистична таблиця) – приватна й кооперативна форми власності за домінування державної власності, особливо у важкій промисловості – чітко вказують на те, що таке співвідношення між формами власності й галузями промисловості характерне для періоду нової економічної політики в Українській СРР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

У 1925 році в УСРР залишилася лише одна комуністична партія – Комуністична партія (більшовиків) України – КП(б)У, яка фактично була обласною організацією Російської комуністичної партії (більшовиків). Усі українські партії націонал-комуністичного спрямування до 1925 року було розпущено або ліквідовано. Ідеться про Українську комуністичну партію (боротьбисти), Українську комуністичну партію (УКП, укапісти).

Хронологічні рамки відповідають періоду нової економічної політики (1921–1928 роки).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння опрацювати такий специфічний вид історичного джерела як карикатура.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу здобути уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах коротко подано або узагальнено суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість адресата про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Вони передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобами карикатури?
• Які ідеї й політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події на карикатурі?

Карикатуру, про яку йдеться в завданні, присвячено процесу форсованої індустріалізації в СРСР і дає змогу визначити її мету. Партійно-радянське керівництво СРСР стверджувало, що це необхідно для зміцнення обороноздатності держави. На це вказує зображення червоноармійця, який зі зброєю в руках стримує карикатурні образи «ворогів СРСР» (Велику Британію, фашистську Німеччину, соціал-демократів, Ватикан, Японію, Францію, Польщу).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й уміння аналізувати історичне джерело.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище,  персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – подія процесу радянізації України.

Маркери в джерелі – «необхідність наближення уряду України, центрального партійного й радянського апаратів до найважливіших сільськогосподарських районів, розташованих на Правобережжі», «подальшого швидкого розвитку національно-культурного будівництва й більшовицької українізації на базі індустріалізації і колективізації» – чітко вказують на перенесення столиці УСРР із Харкова до Києва, що відбулося 1934 року.

Правильна відповідь – В.