ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Перебіг національно-визвольного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії.

Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України.

Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах.

Видання Валуєвського циркуляру (1863 р.) призвело до закриття недільних шкіл, розпуску та припинення діяльності українських громад.

Революція 1848–1849 рр. створила умови, за яких українці отримали перший досвід парламентської діяльності.

Видання Емського указу (1876 р.) призвело до закриття Південно-Західного відділення Російського географічного товариства, через яке відбувалася легалізація діяльності київської громади.

Революція 1905–1907 рр. сприяла появі масових українськомовних періодичних видань у Наддніпрянській Україні (газети «Хлібороб», «Рада», журнал «Україна» тощо).

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Національно-визвольна війна українського народу. Наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни.

1648 р. – битва на Жовтих Водах. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Жовті Води», «козаки, з’єднавшись разом із татарами, всіх побили».

1649 р. – Зборівський договір. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «40-тисячний реєстр Війська Запорозького», «договір».

1651 р. – Білоцерківський договір. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «дозволяємо організувати реєстрове військо… тільки… Київському воєводстві».

1654 р. Переяславська рада. Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «деякі полки… відмовилися присягати московському цареві», «Хмельницький присягнув московському цареві у Переяславі».

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів. Князювання Володимира Мономаха. Князювання Данила Романовича.

Створення «Ізборника» – одного з перших енциклопедичних збірників Київської Русі – пов’язана з іменем князя Святослава Ярославича.

Відкриття першої школи для дітей знаті відбулося за наказом князя Володимира Великого.

Заснування першої бібліотеки при Софійському соборі в Києві пов’язано з князем Ярославом Мудрим.

Укладення Галицько-Волинського літопису відбулося за часів правління Данила Романовича Галицького.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України. Місця основних стоянок людей кам’яного віку на теренах сучасної України (Королеве, Кіїк-Коба, Кирилівка, Мізин).

На карті зображені місця палеолітичних пам’яток на території України.

Кирилівка на карті позначена літерою «Б» (Ця палеолітична стоянка розташована в межах сучасного міста Києва).

Киїк-Коба на карті позначена літерою «Д» (Ця палеолітична стоянка розташована в горах Криму).

Королеве на карті позначена літерою «А» (Ця найдавніша палеолітична стоянка розташована на території Закарпаття на березі р. Тиса).

Мізин на карті позначена літерою «В» (Ця палеолітична стоянка розташована у Чернігівській області).

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Акт проголошення незалежності України.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

24 серпня 1991 р. Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Чорнобильська катастрофа.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичне явище на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – мотивація дій партійно-радянського керівництва під час Чорнобильської катастрофи.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Чорнобиль», «показушні» весілля, фальшиві гулянки, весілля», «У дні всенародної жалоби було влаштовано першотравневу демонстрацію на Хрещатику», «трагізм ситуації» – допомагають визначити, що дії партійно-державної верхівки продиктовані прагненням приховати факт вибуху ядерного реактора та реальні масштаби й наслідки техногенної катастрофи.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.) Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху..

Завдання передбачає перевірку характерних рис історичного явища.

У цьому випадку йдеться про характерні риси дисидентського руху в Україні, який мав мирний, ненасильницький характер.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в промисловості. О. Антонов.

Завдання передбачає перевірку знань про галузі діяльності визначних постатей України.

У цьому випадку йдеться про О. К. Антонова, який був видатним авіаконструктором. Під керівництвом Антонова розроблено транспортні літаки сімейства «Ан», які літають на всіх континентах світу. Деякі з них залишаються не перевершеними і нині.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в сільському господарстві. Наслідки економічних реформ для українського суспільства.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак варто пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемі впровадження однієї з хрущовських надпрограм – поширення посівів кукурудзи. На це вказує як зображення цієї зернової культури і ті переваги, які вона може давати – зростання продуктивності тваринництва, так і написи. Відповідно, карикатура висміює нерозуміння окремими керівниками необхідності впровадження в сівообіг кукурудзи.

Відповідь – А.