ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань діяльності та ідейних засад членів «Руської трійці».

Діячі «Руської трійці» своїм головним завданням вбачали піднесення статусу української мови, розширення сфери її вжитку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Заміна основних ручних знарядь праці системою робочих машин, впровадження у виробництво парових двигунів, формування пролетаріату та буржуазії – це ознаки промислового перевороту.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань назви основних адміністративно територіальних одиниць, на які поділялися українські землі у складі Російської імперії.

Українські землі у складі Російської імперії поділялися на 9 губерній.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

На фото зображено палац Кирила Розумовського в Батурині, зведений у стилі класицизму. Яскравими елементами, що вказують на цей стиль, є трикутний фронтон і колони, що його підпирають.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Запорозька Січ остаточно зруйнована», «Новоросійська губернія» – чітко вказують на рік зруйнування Січі 1775 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

За часів гетьманування І. Мазепи соціально-економічному розвиткові Лівобережної Гетьманщини був властивий процес узаконення панщини.

За часів гетьманування Івана Мазепи (1687–1708 рр.) відбувалося активне формування великого землеволодіння козацької старшини, що супроводжувалося посиленням визиску селян.

Панщина (від слова «пан») – це одна з основних форм феодальної земельної ренти, яка полягала в обов’язковій відробітковій праці селянина на користь власника землі (пана) зі своїм інвентарем та худобою.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст.

Відмінність умов польсько-московського «Вічного миру» (1686 р.) від умов Андрусівського перемир’я (1667 р.) полягала в тому, що одноосібну зверхність московського царя визнано над Запоріжжям.

«Вічний мир» 1686 р. між Річчю Посполитою та Московською державою, як і Андрусівське перемир’я між ними передбачали, що московський цар зберігав свою зверхність над Лівобережною Україною.

Управління Запоріжжям за Андрусівським договором здійснювали дві держави: Річ Посполита та Московія. З часу «Вічного миру» Запоріжжя належить Московії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60– 80-ті рр. XVII ст.

Характерними для періоду Руїни другої половини XVII ст. були внутрішня боротьба козацької старшини за владу, розкол Гетьманщини, втручання в її внутрішні справи та військова агресія з боку сусідніх держав.

Руїна (1657–1687 рр.) — це період, який розпочався після смерті Богдана Хмельницького і характеризувався глибокою кризою української державності.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

На фото зображено репродукції ікони «Покрова Богородиці» із зображенням Богдана Хмельницького, якого також можна розпізнати за портретними рисами.

«Покрова Богородиці» — це одна з найшанованіших ікон у православному світі, яка в Україні набула особливого, національного змісту і відома як «Козацька Покрова».

Відповідь – А.