ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства.

В уривку з історичного джерела йдеться про реєстрове козацтво.

Уривок описує основні привілеї, які надавалися козакам, прийнятим на державну військову службу Речі Посполитої (реєстр) у другій половині XVI ст.

Реєстрове козацтво — це частина українського козацтва, яка перебувала на державній військовій службі уряду Речі Посполитої і була внесена до спеціальних списків (реєстрів).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Здобутки архітектури. Верхній замок у Луцьку.

На фото зображено Верхній замок у Луцьку (Замок Любарта).

Зображена на фотографії фортифікаційна споруда з характерною домінуючою масивною в'їзною вежею (Стирова вежа) та високими мурами, що оточують внутрішній двір, є Луцьким замком. Це єдиний замок серед запропонованих варіантів, який має таку виразну в'їзну вежу у своїй композиції.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Соціально-економічне життя.

В уривку йдеться про зміст магдебурзького права.

Описані функції (запобігання сваркам у місті, захист сиріт і вдів, піклування про добробут громади, розсуджування спорів, пильнування обману в мірах і вагах) є прямими повноваженнями міської ради (магістрату), яка діяла на основі магдебурзького права.

• Магдебурзьке право надавало містам право на самоврядування, незалежне від феодалів. Його ключовим елементом був власний суд і адміністрація (Рада), які регулювали економічне життя (міри і ваги) та правопорядок у межах громади.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Входження українських земель до складу інших держав.

Подія, описана в уривку, стала наслідком Битви на Синіх Водах, яка відбулася у 1362 р.

1362 р. У цьому році відбулася Битва на Синіх Водах (на притоці Південного Бугу). У ній військо Великого князя Литовського Ольгерда розгромило трьох татарських князів (намісників Золотої Орди). Ця перемога призвела до звільнення від татарського панування Київщини та Поділля і їхнього приєднання до Великого князівства Литовського, що повністю відповідає змісту наведеного джерела.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX–XIV ст. Розвиток культури Київської Русі.

У «Слові о полку Ігоревім» ідеться про один із походів руських князів на половців.

«Слово о полку Ігоревім» — це визначна пам'ятка давньоруської літератури, яка описує невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 році. Основна ідея твору — заклик до руських князів припинити міжусобиці та об'єднатися для спільної боротьби проти кочової загрози (половців).

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств.

Утворення князем Романом Мстиславовичем Галицько-Волинської держави відбулося наприкінці ХІІ ст.

Князь Роман Мстиславович об'єднав Галицьке та Волинське князівства в єдину державу у 1199 році. Оскільки 1199 рік належить до періоду з 1101 по 1200 рік, ця подія відбулася наприкінці XII століття.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого.

Безпосереднім наслідком битви, описаної в уривку з історичного джерела стало здобуття Ярославом великокняжого столу.

Уривок описує битву на річці Альті, яка відбулася у 1019 році. У цій битві князь Ярослав розбив війська свого брата Святополка Окаянного, який після смерті їхнього батька Володимира Великого захопив київський престол.

Ця перемога дозволила Ярославу зайняти Київ і утвердитися на великокняжому столі, поклавши кінець тривалій боротьбі за владу після смерті Володимира.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Олега, Ігоря.

На картосхемі відображено походи київських князів Олега та Ігоря.

Стрілки на карті показують військові походи Олега та Ігора на Константинополь (Царгород), столицю Візантійської імперії, а також на міста Причорномор'я.

На початку свого існування Київська Русь об'єднала східнослов'янські племена, з центром у місті Київ, яке було осередком племені полян.

Князі Олег та Ігор заклали фундамент держави, розширивши її територію та уклавши вигідні торговельні договори з Візантією. Їхні походи на Константинополь були спрямовані на встановлення політичного та економічного впливу.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX–XIV ст. Розвиток господарського життя Київської Русі.

В уривку йдеться про торговельні операції часів Київської Русі.

У тексті згадуються типові експортні товари Київської Русі: пшениця, хутра, мед, віск.

Уривок також перераховує різні види грошових одиниць: гривна й куни — це давньоруські грошові одиниці, що використовувалися для внутрішніх розрахунків. 

Поєднання цих елементів (руських товарів і грошових одиниць з іноземними) чітко вказує на торгівельні операції Давньоруської держави.

Відповідь – В.