ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак варто пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому варто звертати особливу увагу на правила інтерпретації й аналізу карикатури.

Загалом  інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена Селянській реформі 1861 р. Бачимо селянина з плугом у загорожі. На стовпах огорожі карикатурист розмістив вказівники, які нібито зазначають напрямки руху селянина й символізують, що перед ним «усі дороги відкриті». Проте рушити з місця він не може, оскільки заважає колючий дріт загорожі. Це викликає подив у селянина (чухає потилицю). Поруч із загорожею карикатурист зобразив поміщика в образі огрядного чоловіка, який у правій руці за спиною тримає торбинку, найпевніше, із грішми. Вказівний палець лівої руки поміщика погрозливо-застережливо піднятий вгору.

Спираючись на знання основного змісту та перебігу Селянської реформи 1861 р., можна встановити, що карикатурист художніми засобами закцентував увагу на її результаті. Селянин, здобувши ряд особистих і майнових прав (вказівники на стовпах, що перед ним «усі дороги відкриті»), до укладання викупної угоди з поміщиком вважався «тимчасовозобов’язаним» і за користування наділом змушений був виконувати на користь поміщика старі повинності (загорожа з колючим дротом). Перехід з «тимчасовозобов’язаних» у «викупні» не давав селянинові права покинути свою ділянку (тобто обіцяної свободи), але значно збільшував тягар платежів. Викуп землі для переважної більшості селян розтягнувся на 45 років і був для них справжньою кабалою, оскільки вони не були в змозі виплачувати такі суми.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Л. Кобилиця. Форми соціального протесту населення.

Правильною відповіддю є підбурював селян до повстання.

Лук’ян Кобилиця був унікальною постаттю в історії українського руху. Його доля тісно пов'язана з революційними подіями 1848 року:

Він закликав селян не визнавати владу поміщиків, обирати власних старост і самовільно користуватися угіддями. Саме за цю «антидержавну» діяльність та організацію повстання його позбавили депутатського мандата, а пізніше заарештували.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Покровський собор у Харкові. 1689.

На фото зображений Покровський собор у Харкові, який є найстарішою будівлею міста, що збереглася до наших днів.

• Це унікальний зразок українського (козацького) бароко кінця XVII століття.

• Собор є тризубним (трибанним), що є характерним для традиційного українського дерев'яного зодчества, але втіленим у камені.

• Зведений у 1689 році козаками Харківського полку на території Харківської фортеці. Він поєднує в собі риси народної архітектури та витонченість барокового декору.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Адміністративно-територіальний поділ українських земель.

Основною одиницею адміністративно-територіального поділу українських земель у складі Російської імперії на початку XIX ст. була губернія.

Наприкінці XVIII ст. (1796–1797 рр.) у Російській імперії було проведено адміністративну реформу, яка остаточно закріпила поділ на губернії, що залишався чинним протягом усього XIX століття.

Українські землі були поділені на 3 генерал-губернаторства, кожне з яких включало 3 губернії:

1. Київське (Південно-Західний край): Київська, Волинська, Подільська.

2. Малоросійське: Чернігівська, Полтавська (згодом додано Харківську).

3. Новоросійсько-Бессарабське: Катеринославська, Херсонська, Таврійська.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Панування кріпосницьких відносин в Наддніпрянській Україні припадає на період 1783-1861 рр.

Цей період охоплює час від офіційного запровадження кріпацтва на Лівобережній та Слобідській Україні до його повного скасування в Російській імперії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половині ХVІІІ ст. Обмеження автономії Гетьманщини.

Правильна відповідь – утворення Першої Малоросійської колегії.

Колегія перебрала на себе адміністративне та фінансове управління Лівобережжям, розглядала судові апеляції та фактично дублювала владу гетьмана, поступово витісняючи його з управління державою.

Ця подія стала одним із найважливіших етапів наступу російського царизму на автономні права Гетьманщини в першій половині XVIII ст.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половині ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

З такою промовою І. Мазепа звернувся до своїх прихильників, пояснюючи причини укладення військового союзу зі Швецією.

Цей уривок є частиною знаменитої промови Івана Мазепи, яку наводить автор «Історії Русів». Гетьман виголосив її перед своїми сподвижниками у 1708 році, обґрунтовуючи рішення перейти на бік шведського короля Карла XII під час Північної війни.

У жовтні 1708 року Іван Мазепа підписав угоду з Карлом XII. Згідно з пізнішими домовленостями, Україна мала стати незалежною державою, а шведський король зобов'язувався захищати її від зазіхань Московії. Проте після поразки союзного війська під Полтавою (1709 р.) ці плани не були реалізовані.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Самойловича.

Наведені слова, які докоряють гетьману за втрату Чигирина та Правобережної України на користь Османської імперії, а також заслання Петра Дорошенка, належать кошовому отаману Івану Сірку і адресовані гетьману Лівобережної України Івану Самойловичу.

Петро Дорошенко був гетьманом Правобережної України і наприкінці своєї кар'єри (у 1676 році) здав булаву Івану Самойловичу та присягнув на вірність московському царю. Самойлович, однак, не надав йому очікуваної підтримки, і Дорошенко був висланий до Москви у "вічну неволю".

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Відносини Війська Запорозького з Молдовою.

Укладення династичного союзу між Військом Запорозьким і Молдавським князівством стало можливим завдяки перемозі козацького війська в Батозькій битві. (червень 1652 р.)

У червні 1652 року козацьке військо під проводом Богдана Хмельницького здобуло блискучу перемогу над армією Речі Посполитої під Батогом. Ця перемога не лише ліквідувала наслідки трагічного Білоцерківського договору (1651 р.), але й різко підняла міжнародний престиж Гетьманщини.

Після цієї демонстрації сили Василь Лупул погодився на шлюб, і династичний союз був укладений. У серпні 1652 року відбулося весілля.

Відповідь – В.