ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Політика «коренізації» в УСРР (українізація).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки на основі розуміння сутності змін, зазначених у його умові. Крім того, в умові вказані хронологічні рамки цих змін: з 1925 р. по 1930 р.

Зростання кількості шкіл з українською мовою викладання саме в зазначений період дозволяє стверджувати, що ці зміни стали результатом здійснення в республіці політики «українізації» – запровадження української мови в школі, пресі, закладах культури й установах партійно-державного апарату. Українізація була складовою більш масштабної політики – «коренізації» – «вкорінення» радянської влади на «окраїнах» шляхом залучення представників титульного населення республік і автономій до місцевого керівництва.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Неп та її складові, процес стабілізації економічного і соціального життя в Україні.

В завданні йдеться про період нової економічної політики в історії УСРР. Необхідно визначити одну з характерних рис соціально-економічного життя, притаманних саме цьому періоду розвитку країни.

Нова економічна політика (неп) – економічна політика більшовиків, що прийшла на зміну політиці «воєнного комунізму» та базувалася на впровадженні елементів ринкової економіки. Стрижнем політики «воєнного комунізму» було забезпечення в умовах війни Червоної гвардії та Червоної армії продовольством та іншими необхідними ресурсами. Механізмом її реалізації стала так звана «продрозкладка» – система примусової заготівлі сільськогосподарських продуктів, яка зобов’язувала селян здавати державі за твердими цінами надлишки (понад встановлені норми на особисті і господарські потреби) хліба та інших продуктів. Проводилася органами Наркомпроду, продзагонами, за участі частин Червоної армії, спільно з комбідами та місцевими Радами. Спочатку продрозкладка поширювалася лише на хліб і фуражне зерно, згодом нею було охоплено картоплю та м’ясо, а до кінця 1920 р. – всі сільськогосподарські продукти та всі види сировини тваринного й рослинного походження. Продрозкладка паралізувала розвиток сільського господарства, скоротивши виробництво зерна (на 40%). Катастрофічне становище в економіці призвело до різкого зростання невдоволення більшовиками, що вилилося у військові заколоти, великі робітничі страйки та селянські повстання, які у 1921 р. охопили майже всю територію України. Хоча влада й нещадно придушувала ці повстання, більшовики, заради збереження влади, змушені були визнати провал політики «воєнного комунізму» й піти на поступки, особливо селянам. Декретом ВЦВК від 23 березня 1921 р., ухваленим на підставі вирішень X з’їзду РКП(б), продрозкладку була скасовано та замінено продподатком, який був удвічі нижчим. Настільки значне послаблення дало стимул до розвитку сільськогосподарського виробництва втомленому від війни селянству.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер («Українська Держава»), зображення державних символів (тризуба та козака з мушкетом) дозволяють стверджувати, що печатку використовували для скріплення документів у період існування Української Держави гетьмана П. Скоропадського, що заступила Українську Народну Республіку внаслідок державного перевороту. Існувала від 29 квітня до  14 грудня 1918 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Політика Української Центральної Ради в умовах загострення конфлікту з Тимчасовим урядом.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки на основі знання перебігу подій, пов’язаних зі збройним виступом самостійників у Києві в липні 1917 р.

Перш за все, завдання вимагає розуміння сутності поняття «самостійники». Отже, самостійники – узагальнювальна назва членів і прихильників Українського військового клубу імені гетьмана Полуботка, створеного М. Міхновським під час Української революції, що мав на меті українізацію військових частин, дислокованих на території України, і розбудову українських збройних сил. Варто підкреслити, що проблема створення національного війська з самого початку стала своєрідним вододілом серед українських політичних сил. У підходах до його створення склалися дві абсолютно протилежні концепції. Товариство полуботківців на чолі з М. Міхновським вважало, що військовий рух необхідно використати для створення сильної національної армії, яка зможе стати головною запорукою самостійності України. Соціалістична більшість Української Центральної Ради українську державність зводила лише до автономії України в складі федеративної Росії й тому заперечувала необхідність творення національної армії, обстоюючи ідею заміни постійного війська народною міліцією.

У червні 1917 р. силами клубу імені Полуботка сформовано Другий український козачий полк імені гетьмана Павла Полуботка. 3 липня 1917 р. Рада ухвалила Другий Універсал, що став явним кроком назад у порівнянні з Першим Універсалом, і відображав компроміс між Центральною Радою та Тимчасовим урядом щодо майбутньої автономії України. У відповідь на такий крок полуботківці вдалися до спроби військового заколоту, намагаючись змусити Центральну Раду негайно проголосити незалежність України. Вийшовши з казарм, полк здобув арсенал і частину центру Києва. Проте до такого рішучого кроку в питанні державотворення Центральна Рада не була готова, сподіваючись досягти політичним шляхом хоча б автономії для України, і виступ самостійників не підтримала. Володимир Винниченко віддав наказ роззброїти повстанців. 6 липня повстанці склали зброю, а полк згодом відправили на Румунський фронт.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. М. Грушевський.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «приїзд професора М. Грушевського», «ужиті заходи зі звільнення Шептицького», «відновлюється товариство “Просвіта”» – свідчать, що в повідомленні йдеться про події, які відбулися на початку Української революції.

На початку березня 1917 р. члени Тимчасового комітету Державної думи Російської імперії прийняли від Миколи ІІ акт про зречення та сформували Тимчасовий уряд. Упродовж наступних днів на території України практично були ліквідовані органи царської адміністрації, виконавча влада перейшла до призначених Тимчасовим урядом губернських і повітових комісарів. Як і в Росії, в Україні почали формуватися Ради об’єднаних організацій, а також Ради робітничих і солдатських депутатів. 4 березня 1917 р. в Києві засновують Українську Центральну Раду, яка заочно обрала М. Грушевського головою. Викликаний телеграмою, 13 березня він повертається з Москви до Києва.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Позиція українських політичних сил західноукраїнських земель щодо війни.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «перемога Австро-Угорської монархії буде нашою перемогою», «на руїнах царської імперії зійде сонце вільної України» – дозволяють стверджувати, що цитована відозва належить Головній українській раді. Саме ця організація з початком Першої світової війни зайняла відверто проавстрійську позицію та вбачала у виборені державної самостійності України основну мету своєї діяльності.

Революційна українська партія – перша політична партія Наддніпрянської України, заснована в 1900 р. в Харкові діячами студентських громад – ще до початку війни еволюціонувала в Українську соціал-демократичну робітничу партію.

Товариство українських поступовців – позапартійна політична й громадська організація – зайняло нейтральну позицію щодо війни та воюючих сторін і виступало «за демократичну автономію України, гарантовану також федерацією рівноправних народів».

Карпато-руський визвольний комітет, створений у Києві галицькими діячами москвофільського напряму, закликав своїх земляків урочисто зустріти російську армію.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Становище промисловості та сільського господарства. Розвиток кооперативного руху.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «товариство взаємного кредиту “Дністер” у Львові», «ціллю товариства є надання кредиту своїм членам» – дозволяють стверджувати, що йдеться про кооперацію – форму організації економічної діяльності людей і організацій для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних або соціальних потреб. Таким чином, рекламне оголошення свідчить про розгортання на західноукраїнських землях кооперативного руху.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Піднесення української культури. Розвиток образотворчого мистецтва. С. Васильківський. Картина «Козаки в степу»

На репродукції картини зображено двох вершників, які, зупинивши коней, вслухаються в тишу безлюдного, випаленого сонцем степу. У міцних постатях – упевненість і гідність. Зображені зі спини, у легкому повороті вліво; попереду, на видноколі, блищить смуга Дніпра, праворуч – курган; над ними високе небо з хмарами. Невід’ємні від пейзажу, вони підсилюють його значущість. Вершники на сторожі. Їх статичність тимчасова й у будь-який момент може змінитися на рух. Це викликає певні асоціації, пов’язані з уявленням про неспокій, напруженість козацького життя. Спрямований вглиб, до горизонту, рух хмар, плавні, спокійні ритми просторових планів передають безмежність середовища, епічність пейзажу. Цим художник майстерно досягає внутрішнього заглиблення в простий сюжетний мотив (козаки на сторожі рідного краю), сутністю якого є ідея патріотизму.

Образ захисника рідного краю – озброєного козака-вершника в степу або групи козаків на сторожі, у кінному поході чи на відпочинку – є найхарактернішим для сюжетів картин С. Васильківського.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії на початку XX ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «за рік після його оприлюднення діяло 15 українських видавництв», «поява газети “Хлібороб” у Лубнах», «поява української газети “Громадська думка” у Києві» – дозволяють припустити, що йдеться про документ, який уможливлювало появу друкованих засобів масової інформації, тобто стосувався свободи слова – права людини вільно висловлювати свої думки та погляди як в усній, так і в письмовій формі. Серед запропонованих варіантів відповідей таким документом є Маніфест від 17 жовтня 1905 р., який проголошував і надавав політичні права і свободи, як-от: свобода совісті, свобода слова, свобода зібрань, свобода спілок і недоторканність особи.

Маніфест від 19 лютого 1861 р. – узагальнювальний документ про скасування кріпосного права.

Циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва від 18 липня 1863 р. – таємне розпорядження до цензурних комітетів, у якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних «малоросійською», тобто українською мовою. Згідно з указом заборонялась публікація релігійних, навчальних і освітніх книг, однак дозволялась публікація художньої літератури.

Емський указ імператора Олександра ІІ від 18 травня 1876 р. – розпорядження, яким заборонялося ввозити з-за кордону та друкувати будь-які книги, написані українською мовою.

Відповідь – Г.