ТЕМА: Українська революція.

Маркери у джерелі 1 (Після довгих… сумнівів Генеральний Секретаріат прийшов до тієї думки, щоб крайова влада стала фактичною, під нею повинна бути міцна підвалина, і такою підвалиною може бути тільки проголошення Української Народної Республіки) чітко вказують на події листопада 1917 року.

Маркери у джерелі 2 (Ми відчули, що нам, українській демократії, у спину хтось ніж готує… більшовики концентрують своє військо для розбиття УНР. …На ультиматум я дивлюсь як на потоптання наших прав) чітко вказують на події грудня 1917 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Легіон Українських січових стрільців – це військова частина, створена за ініціативи Головної української ради у складі австрійської армії, що діяла проти російської армії в 1914–1918 роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Газета «Хлібороб» – перша українськомовна газета на Наддніпрянській Україні, яку видавали в місті Лубни (теперішній райцентр на Полтавщині) у листопаді – грудні 1905 року. Газету видавали коштом української громади. Її наклад становив п’ять тисяч примірників. Редактором видання був Микола Шемет, також редагування здійснював Володимир Шемет. Загалом вийшло друком п’ять номерів газети. Поштовхом до появи видання стало підписання Миколою II «Маніфесту…» від 17 жовтня 1905 р., у якому було задекларовано основні демократичні права в умовах революції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Маркери в джерелах 1, 2, 3 (єднають нас з усім російським світом, немає ніякого окремого українського народу, є єдина й неподільна російська народність від Карпат і до Камчатки, і є єдина російська мова, якщо нам судилося потонути, то краще зробити це в російському морі) чітко вказують на суспільно-політичну течію москвофілів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних етапів розвитку український національно-визвольного руху в Наддніпрянській Україні.

Український національно-визвольний рух у Наддніпрянській Україні 1860–1880-х рр. перебував на культурницькому етапі свого розвитку, відповідно він був спрямований на організацію видавничої справи, відкриття недільних шкіл, бібліотек. Проте заборони Валуєвського циркуляру та Емського указу робили неможливим реалізацію навіть цих мінімальних вимог для розвитку української нації.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Під час подій революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії Головна руська рада, що намагалася репрезентувати інтереси українського народу, домагалася поділу Галичини на дві частини: східну – українську й західну – польську.

Саме Головна руська рада (ГРР), створена у травні 1848 року у Львові, була першою організацією, яка офіційно висунула вимогу поділу Галичини за етнічним принципом.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Володимир Антонович був організатором і головою Київської громади, головним редактором Тимчасової комісії з розгляду давніх актів (1864–1880 рр.), професором Київського університету (з 1878 року).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Маркери в джерелі (Місцем його заснування… місто.., де вперше засяяло й звідси розлилося по всій Давній Русі світло істинної [християнської] віри. Заснований університет, названий… на честь великого просвітителя Русі) чітко вказують на Київський університет, який носив у ті часи ім’я Святого Володимира та був заснований 1834 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

У зазначений період у Наддніпрянській Україні панували кріпосницькі відносини, які негативно впливали на розвиток сільського господарства.

Серед запропонованих варіантів відповіді ознаки кризи в сільському господарстві наведено в таких твердженнях:

1. Низька товарність господарства;

2. Посилення кріпосницького гніту;

4. Зростання кількості безземельних селян.

Правильна відповідь – А.