ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Утворення монополістичних об’єднань в Україні. Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про економічний розвиток Наддніпрянської України на початку ХХ ст.

Незважаючи на економічну кризу 1900–1903 рр., на територію України приходилося 25 % іноземних інвестицій у Російську імперію. Більшість інвестицій (англійських, бельгійських, французьких, німецьких) спрямовувалися в галузі добувної і важкої промисловості. Так, у вугільній промисловості 63 % основного капіталу перебувало у володінні іноземних компаній, а в металургії – 90 %, така ж ситуація була і в машинобудуванні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях.

У цьому випадку слід визначити причини аграрного перенаселення Наддніпрянської України наприкінці ХІХ ст.

Аграрне перенаселення – це відсутність можливості для значної частини сільського населення через малоземелля або безземелля забезпечити необхідний прожитковий мінімум достатку для себе і своєї родини.

Малоземельні і безземельні селяни складали 80 % сільського населення. Це було зумовлено тим, що після реформи 1861 р. відбулося дроблення невеликих селянських наділів через демографічний вибух і перебування більшості земель сільськогосподарського призначення в руках великих землевласників (поміщиків, власників цукрових заводів тощо). До того ж існуючі промислові підприємства не могли поглинути зростаючу кількість вільної некваліфікованої робочої сили.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України. Валуєвський циркуляр.

Наведений уривок джерела є оцінкою розпорядження російської влади.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «відняти в 24 мільйонів українців їхню мову», «заборонити друкувати українські газети, виголошувати промови на ювілеях українських поетів», «найдурніший документ… у сфері духовного життя», – допомагають визначити, що оцінка дається Емському указу імператора Олександра ІІ від 18 травня 1876 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Розвиток мистецтва. Т. Шевченко. «Катерина».

Завдання передбачає визначення картини художника Т. Шевченка «Катерина», яка є ілюстрацією до його однойменного поетичного твору. На картині зображена вагітна молода жінка, яку покидає солдат-москаль.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Перебіг національно-визвольного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії. Наслідки та значення подій 1848–1849 рр.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій загальноєвропейської революції 1848–1849 рр. на українських землях.

Революційні події в Європі надали широкого розмаху національно-визвольному руху в Східній Галичині. Ураховуючи настрої народних мас, уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину. З цією метою 16 квітня 1848 р. цісар підписав спеціальний патент, за яким скасування панщини на галицьких землях сталося майже на п'ять місяців раніше, ніж в інших частинах імперії. Боротьба селян на Буковині призвела до розгортання повстання під проводом Л. Кобилиці.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Російсько-французька війна. І. Котляревський.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Я також син Росії», «хочу воювати проти французів», «бути співучасником Полтавського полку» – допомагають визначити з запропонованих діячів Івана Котляревського.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів. «Коліївщина».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про події гайдамацького повстання, що отримало назву Коліївщина.

Повстання було спрямоване проти засилля польської шляхти і католицької церкви. Основні події розгорталися на території Правобережжя, яке перебувало на той час у складі Речі Посполитої.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Розвиток культури. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові.

Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Розвиток культури та освіти. «Козацьке бароко». Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві.

Завдання передбачає визначення за стильовими ознаками храмів Козацької доби. У цьому випадку на фото зображені Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові та Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві. Обидва храми зведені в стилі бароко.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. «Руїна». Причини та наслідки Руїни.

Завдання передбачає перевірку сформованості поняття «Руїна» і основних рис періоду, що увійшов в історію України під назвою «Руїна».

Період Руїни (кінець 1650-х – середина 1680-х рр.) характеризувався внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу, розколом Гетьманщини, втручанням в її внутрішні справи сусідніх держав.

Відповідь – В.