ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

Після Другої світової війни в СРСР й УРСР розгорнуто кампанії боротьби проти «космополітизму» і «низькопоклонства перед Заходом», вони були складниками політики «ждановщини». Ідеться про ідеологічну кампанія в СРСР (друга половина 1940-х років), метою якої було встановлення повного ідеологічного контролю над суспільством, створення образу ворога в умовах початку «холодної війни». Дістала назву від прізвища секретаря ЦК ВКП(б) Андрія Жданова. Під час кампанії були піддані нищівній критиці, репресіям наукові інститути, творчі спілки, редакції газет і журналів, видатні діячі культури. За короткий строк (1946–1951) було прийнято 12 партійних постанов з ідеологічних питань.

У 1947 році гаслами кампанії стала боротьба проти «низькопоклонства» перед Заходом, а згодом – і проти «безрідного космополітизму» (січень 1948 року). Відіграючи роль ідеологічного забезпечення консервації сталінського режиму, кампанія проти «низькопоклонства» і «космополітизму» мала на меті посилити культурно-ідеологічну ізоляцію країни; не лише розколоти інтелігенцію, а певною мірою протиставити її іншим соціальним групам суспільства; розпалити шовіністичні й антисемітські настрої, посилити процес русифікації; відновити важливий чинник функціонування тоталітарного режиму – образ внутрішнього ворога, що в роки війни дещо відійшов у тінь.

Кампанія боротьби з космополітизмом призвела до негативних наслідків: у літературі й театрі, по суті, зникло поняття мистецької школи; поглибилася ізоляція від надбань західної культури; остаточно зникла атмосфера творчої змагальності; театральна й літературна критика перетворилася із засобу стимулювання творчого розвитку на засіб утримання митців у рамках офіційного «соціального замовлення»; катастрофічно для мистецтва була обмежена свобода творчості. І хоча в більшості випадків об’єктом нападок була та чи та частина інтелігенції, справжньою мішенню для тоталітарного режиму було все суспільство. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

Маркер «Засідання рекомендує, щоб Українська Радянська Соціалістична Республіка і Білоруська Радянська Соціалістична Республіка були запрошені стати членами-засновниками пропонованої Міжнародної Організації» указує на Організацію Об’єднаних Націй.

У серпні 1944 року на конференції в Думбартон-Оксі (США) під час обговорення проєкту майбутньої Організації Об’єднаних Націй радянський представник Андрій Громико вніс пропозицію вважати 15 радянських республік членами-засновницями організації. Хоча пропозицію було відхилено, сталінське керівництво не полишало цієї ідеї. На Кримській конференції в лютому 1945 року США й Велика Британія зобов’язалися підтримати пропозицію радянського уряду щодо прийняття УРСР і БРСР у члени ООН. Саме ці республіки найбільш постраждали від війни і внесли вагомий внесок у перемогу над нацизмом.

6 травня 1945 року українська делегація прибула до Сан-Франциско на установчу конференцію ООН й активно долучилася до роботи.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Картографічні об’єкти (річка Дніпро, міста Черкаси, Кіровоград, Біла Церква, Умань тощо), конфігурація лінії фронту, напрямки дії військ указують на проведення радянською армією Корсунь-Шевченківської операції, яку згодом характеризували як «Другий Сталінград», «Сталінград на Дніпрі».

У результаті проведення операції було оточено і знищено значне угруповання німецьких військ. Німецькі війська було остаточно відкинуто від Дніпра. Почалося стрімке вигнання ворога з Правобережної України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Події Другої світової війни, які виокремлюють як німецько-радянську війну (за часів СРСР їх визначали як Велику Вітчизняну війну), охоплювали період 1941–1945 років.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роки.

Президентом Карпатської України 15 березня 1939 року було обрано Августина Волошина.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Зрощення керівної партії з державним апаратом, установлення жорсткого контролю за суспільно-політичним життям й економічною сферою в Україні в 1920–1930-х роках свідчило про зміцнення тоталітарного ладу.

Тоталітарний режим – режим, за якого держава (зрощення керівної партії з державним апаратом) установлює повний контроль над суспільством і приватним життям громадян, порушуються основні права людини, здійснюються масові репресії проти незгодних або з метою залякування, усуваються легальні можливості для вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення, державна влада зосереджується в руках керівної верхівки або однієї особи. Формується культ особи вождя. Відбувається мілітаризація суспільства і створення образу ворога (справжнього або міфічного). Тоталітарні режими існували в СРСР, нацистській Німеччині, фашистській Італії й інших державах. Тепер існує в КНДР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Маркери в джерелі А – «Наша промисловість зростає нечуваними кроками», «Ми збудували Краматорський машинобудівний, Харківський тракторний заводи», «боротьба за соціалізм захоплює мільйони ентузіастів» – указують на досягнення промисловості України за роки перших п’ятирічок. Це джерело відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі Б  – «Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР», «Тут споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств» – указують на події повоєнного розвитку західних областей УРСР. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі В – «Реконструйовано легку та харчову промисловості, ліквідовано їх відставання від чорної металургії за рівнем капіталовкладень», «Ці галузі увійшли в ряд передових галузей соціалістичного господарства» – указують на економічні процеси в УРСР у 1960–1970-ті роки. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркер у джерелі Г – «ліквідувати ради народного господарства і повністю підпорядкувати підприємства загальносоюзним і республіканським міністерствам за галузевим принципом» – указує на 1965 рік, коли було ліквідовано раднаргоспи й відновлено галузеві міністерства. Це джерело не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Створення літературно-художніх об’єднань, розширення мережі робітфаків, становлення Української автокефальної православної церкви – це складники культурного й духовного життя українського народу під час нової економічної політики (1921–1928 років).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках, ухвалений на Х з’їзді партії. Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи внаслідок повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності за збереження монополії комуністів на владу.

Фактично неп став тимчасовим відступом більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» в економіці (провідні галузі промисловості й монополія на зовнішню торгівлю). Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 роки), виникнення безробіття і зростання соціальної нерівності, поява «нової буржуазії» (непманів) – приватних підприємців. У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, остаточно відкинув політику непу.

Правильна відповідь – А.