ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Під час Національно-визвольної війни середини XVII століття впродовж 1649–1651 років відбулися Зборівська (1649 рік), Берестецька (1651 рік) битви.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Нововведенням… української освіти, стало вивчення трьох мов – грецької, латинської та церковнослов’янської», «Створення школи слов’яно-греко-латинського типу було справжньою революцією в освітній православній традиції» – чітко вказують на заснування 1576 року Острозької академії.

Правильна відповідь – Б.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання розгортання процесу книгодрукування на українських землях.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Почалася книга, названа «Апостол», друкуватися в… місті Львові... року 1573, лютого в 25 день, і завершилася [друкуватися] року 74-го того ж місяця в 15 день» – чітко вказують на українського першодрукаря Івана Федоровича (Федорова).

Правильна відповідь – А.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Якби якийсь вотчинний підданий або селянин пішов від котрогось боярина, не переходячи до іншого [боярина], і той, від якого піде, не шукав би того підданого або селянина десять років, – надалі йому до нього нема діла» – чітко вказують на явище закріпачення.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних умов Люблінської унії й уміння тлумачити схеми.

Люблінська унія – угода про об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину державу – Річ Посполиту; підписана 28 червня 1569 року на спільному засіданні депутатів польського й литовського сеймів. Її основні умови:

• об’єднання Польщі й Литви у федеративну державу, очолювану виборним монархом, який одночасно є польським королем і великим князем литовським. Його мали обирати на спільному польсько-литовському сеймі й коронувати в Кракові;
• створення єдиного сейму, грошової системи й ведення спільної зовнішньої політики. Збереження Польщею і Литвою свого державного статусу (окремі законодавство, судова система, центральний і територіальний уряди, військо й фінанси, проте в Литві власний сейм було ліквідовано);
• Перехід до складу Польщі українських земель – Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини.

Умови унії відображено на схемі Г.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ століття.

Для характеристики економічного розвитку українських земель у середині XVI – першій половині XVII ст. потрібно використовувати поняття: «панщина», «кріпацтво», «фільварок».

Кріпацтво й панщину було остаточно закріплено в законах на українських землях у межах Польського королівства1505 року, у Великому князівстві Литовському – 1588 року (ІІІ Литовський статут). Фільварки, які було засновано на праці кріпаків, набули поширення після видання 1557 року «Уставу на волоки».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

На українських землях, включених до складу Литовської держави за князя Ольгерда (1345–1377 рр.), було збережено існуючі системи управління та судочинства.

Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського (ВКЛ) у XIV ст. мало переважно ненасильницький, "м'який" характер (особливо порівняно з тогочасним монгольським пануванням). Це виражалося у політиці збереження місцевих традицій:

1. Збереження управління: На приєднаних землях зберігалася місцева адміністрація, а на чолі більшості удільних князівств, як правило, сідали представники династії Гедиміновичів (родичі Ольгерда). Вони часто діяли як місцеві руські князі.

2. Збереження права: Продовжували діяти норми руського права (на основі "Руської Правди") та місцеві звичаї.

3. Мова: Руська мова (староукраїнська) набула статусу державної мови у ВКЛ.

4. Релігія: Панівним віросповіданням залишалося православ'я.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Дохристиянську давньоруську пам’ятку культури зображено на фото Б.

На фото зображено Збруцький ідол (Світовид) — унікальна дохристиянська (язичницька) пам'ятка слов'янської культури, яка датується IX-X століттями.  Є одним із найважливіших і найповніших джерел для вивчення релігійних вірувань давніх слов'ян до прийняття християнства.

На інших фото зображено книжкову мініатюру з «Остромирова Євангелія» (А), П’ятницьку церкву в м. Чернігові (В), мозаїку із Софійського Собору – Оранту (Г).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Причини роздробленості Київської Русі включають великі простори держави, етнічну неоднорідність її населення та зміцнення вотчинної форми феодального землеволодіння.

• Великі простори держави та етнічна неоднорідність. Управляти величезною територією було складно через відсутність швидких засобів комунікації та розгалуженої адміністративної системи.

• Зміцнення вотчинного землеволодіння. З часом вотчини (спадкові земельні володіння) стали основою економічної могутності місцевих князів і бояр. Це дозволило їм бути менш залежними від Києва, що посилювало їхні прагнення до самостійності.

Правильна відповідь – А.