ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в сільському господарстві. Наслідки економічних реформ для українського суспільства.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак варто пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемі впровадження однієї з хрущовських надпрограм – поширення посівів кукурудзи. На це вказує як зображення цієї зернової культури і ті переваги, які вона може давати – зростання продуктивності тваринництва, так і написи. Відповідно, карикатура висміює нерозуміння окремими керівниками необхідності впровадження в сівообіг кукурудзи.

Відповідь – А.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Хід операції «Вісла». Причини та наслідки проведення операції «Вісла».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «швидкими темпами переселити українців і змішані сім`ї на повернуті території (насамперед у Північну Пруссію)» – допомагають визначити, що документ відображає операцію «Вісла», яку здійснювала влада Польської Народної Республіки в 1947 р. щодо українського населення Холмщини, Підляшшя, Лемківщини, Посяння тощо.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Перемога у Великій Вітчизняній війні. День Перемоги.

9 травня 1945 р. відзначається як перемога народів СРСР у Великій Вітчизняній війні. На теперішній час 8–9 травня відзначаються як дні пам’яті і примирення та завершення Другої світової війни в Європі.

У 2015 р. у відповідному указі Президента України П. Порошенка зазначається: «…з метою гідного вшанування подвигу Українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, посилення турботи про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань, утвердження спадкоємності традицій воїнів — переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідації суспільства навколо ідеї захисту України…установити в Україні День пам'яті та примирення, який відзначати щороку 8 травня…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Депортація кримських татар та інших народів Криму.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку йдеться про наслідки депортації кримських татар. Депортація корінного народу призвела до кардинальних змін національного складу регіону.

 Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Розгортання радянського партизанського руху. С. Ковпак.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «один з організаторів партизанського руху в Україні», «командир Путивльського партизанського загону, згодом з’єднання… Сумської області», «рейди з Брянських лісів на Правобережну і Західну Україну» – допомагають визначити, що в характеристиці йдеться про С. Ковпака.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Чехо-Словаччини. Політика урядів Чехо-Словаччини в українських землях. Проголошення незалежності Карпатської України.

Незалежність Карпатської України була проголошена 15 березня 1939 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики колективізації в Україні.

Ключові в джерелі «В» словосполучення-маркери – «відібрати в куркулів усі засоби виробництва», «розкуркулення» – допомагають визначити правильну відповідь.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації в Україні.

У цьому випадку слід визначити наслідки політики форсованої індустріалізації в Україні наприкінці 1920-х – у 1930-і рр.

Форсована індустріалізація – прискорений процес створення крупного машинного виробництва в усіх галузях господарства, особливо в промисловості. Індустріалізація забезпечує переважання в економіці країни виробництва промислової продукції, перетворення аграрної або аграрно-індустріальної країни на індустріально-аграрну або індустріальну.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Неп та її складові в Україні.

Джерелом є агітаційно-пропагандистський плакат.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – період історії, у який створено плакат.

Ключовим у джерелі є гасло плакату, слова-маркери – «Продовольчий податок. Віддай місту частину врожаю, рештою розпоряджайся сам» а також малюнок – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про запровадження непу.

Відповідь – Б.