ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку розуміння планів Російської імперії під час Першої світової війни.

У поданому уривку документа зазначено: «землі Ярослава Осмомисла, князя Данила і Романа». За цими словами-маркерами можна визначити правильну відповідь. Ярослав Осмомисл – Галицький князь. Данило та його батько Роман – Галицько-Волинські князі. Давньоруський Галич – столиця Галицького, потім – Галицько-Волинського князівства. Від міста Галич походить назва «Галичина». З другої половини XIII століття політичним і культурним центром краю стало місто Львів. Відповідно територія Галичини була окупована російською імперією в результаті Галицької битви.

Помилковим є варіант відповіді В, адже генерал Брусилов не зумів 1916 року захопити місто Львів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання дати початку Української революції.

Дати, обов’язкові для запам’ятовування, зазначено в програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України. Потрібно взяти до уваги, що запитання стосується проголошення незалежності Української Народної Республіки (УНР). Тобто йдеться про Четвертий універсал Центральної Ради, проголошений у січні 1918 року.

Відповідь: В.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати й тлумачити картосхему.

На картосхемі окреслено кордони України, зазначено сусідні країни – Російську соціалістичну федеративну радянську республіку, Білоруську народну республіку, Молдавську народну республіку й Австро-Угорщину (проіснувала до кінця 1918 року).

Напрямки військових дій позначено стрілками, які витлумачено в легенді мапи. Стрілки беруть початок як із території України, так і з території РСФРР та Білорусі, накреслено лінію фронту Першої світової війни. Це означає, що світова війна ще триває. У варіантах відповіді В та Г зазначено місяць і рік, тому правильну відповідь слід шукати серед варіантів А та Б. У варіанті відповіді Б йдеться про наступ німецьких й австро-угорських військ. Однак на картосхемі немає стрілок, напрямлених із території Австро-Угорщини. Тобто правильним є варіант відповіді А.

Відповідь: А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати історичних діячів за портретними рисами.

Список персоналій для візуального розпізнавання міститься в програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.

Події Української революції можна умовно розділити на три етапи:

• Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським;
• Українська Держава, очолювана гетьманом Павлом Скоропадським;
• Директорія УНР на чолі спочатку з Володимиром Винниченком , а згодом Симоном Петлюрою.

У завданні наведено фотопортрет Павла Скоропадського. Гетьманський переворот – державний переворот у Києві в ніч з 29 на 30 квітня 1918 року, коли генерал Павло Скоропадський, проголошений того ж дня гетьманом, за сприяння німецьких військ захопив владу в Україні, усунувши Українську Центральну Раду.

Відповідь: В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.

Микола Хвильовий (справжнє ім’я Фітільов Микола Григорович) – активний учасник організації Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛТЕ), літератор, автор чудових памфлетів. В одному з них («Московські задрипанки») Хвильовий наголосив, що українська література повинна орієнтуватися у своєму розвитку на європейську, світову. У деяких підручниках саме йому приписують гасло «Геть від Москви! Дайош Європу!», хоча насправді Хвильовий такого гасла не проголошував. Пригадавши суть літературної дискусії 20-х років і позицію в ній Хвильового, можна визначити правильну відповідь – Б.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку вміння опрацьовувати статистичну історичну інформацію, зокрема у формі таблиці.

Розв’язування тестових завдань, які містять статистичну інформацію, передбачає уважне прочитання варіанта відповіді й зіставлення його зі статистичними даними. Важливо, щоби варіант був повністю правильною відповіддю.

Варіант відповіді А – неправильний, адже кількість великих промислових підприємств зросла з 0,6 до 8,6 %; кількість зайнятих робітників зменшилася з 56,8 %17,0 %.

Варіант відповіді Б – неправильний, адже кількість підприємств великої промисловості (8,6 %) була меншою за кількість підприємств дрібної промисловості (91,4 %), хоча обсяг виробленої підприємствами великої промисловості продукції (92,5 %) домінував над валовою продукцією дрібних підприємств (7,5 %).

Варіант відповіді В – неправильний, адже, попри значну питому вагу (91,4 %) підприємств дрібної промисловості, обсяг виробленою нею промислової продукції (7,5 %) менший  порівняно з обсягом продукції великих підприємств.

Правильною відповіддю є варіант Г – кількість робітників у великій промисловості (83,0 %) значно перевищує кількість робітників дрібних промислових підприємств (17,0 %); також обсяг валової продукції великої промисловості (92,5 %) домінує над обсягом валової продукції дрібної промисловості (7,5 %).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати пам’ятки архітектури за характерними рисами.

Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для візуального розпізнавання, міститься в програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.

В умові завдання наведено світлину будівлі, у якій дотепер відбуваються засідання Верховної Ради України. Верховна Рада – законодавчий орган влади, що приймає Закони держави. Зазвичай уся вертикаль влади (законодавча, виконавча й судова) зосереджена в столиці країни. До 1934 року столицею радянської України був Харків, а після цього року й до нашого часу столицею є місто Київ.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.

Заголовок «Українська Держава – лад, сила і слава!» газетної публікації наводить на думку щодо регіону українських земель, у якому було проголошено Українську державу. На поданій у публікації картосхемі позначено (див. легенду) регіон, у якому проживають українці, словаки, мадяри, поляки. Також на картосхемі позначено міста Львів і Станіслав (Польща); територію Буковини (Румунія). Волині на картосхемі немає. Залишається регіон масового проживання українців – Закарпаття. Тобто йдеться про Карпатську Україну – державу, проголошену 1939 року.

Відповідь: А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання історичних подій часів Другої світової війни.

В умові завдання йдеться про нотатку зі щоденника німецького письменника, драматурга й есеїста Генріха Манна. Проаналізувавши її, можна дійти висновку, що йдеться про Адольфа Гітлера, німецького диктатора, який будував свою кар’єру на антибільшовизмі й раптово став прихильником більшовизму. Він 1939 року уклав договір з іншим диктатором – Йосипом Сталіним. Тобто йдеться про так званий пакт «Молотова – Ріббентропа» договір між Німеччиною та Радянським Союзом про ненапад.

Відповідь: Б.