ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

На фото зображено палац Кирила Розумовського в Батурині, зведений у стилі класицизму. Яскравими елементами, що вказують на цей стиль, є трикутний фронтон і колони, що його підпирають.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Цей цитований документ датується 1775 роком.

• У червні 1775 року війська генерала Петра Текелі, повертаючись з турецького фронту, раптово оточили та зруйнували Нову (Підпільненську) Січ.

• Кошовий отаман Петро Калнишевський був засланий на Соловки, а частина козаків пішла за Дунай, заснувавши Задунайську Січ під протекторатом турецького султана.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

За часів гетьманування І. Мазепи соціально-економічному розвиткові Лівобережної Гетьманщини був властивий процес узаконення панщини.

За часів гетьманування Івана Мазепи (1687–1708 рр.) відбувалося активне формування великого землеволодіння козацької старшини, що супроводжувалося посиленням визиску селян.

Панщина (від слова «пан») – це одна з основних форм феодальної земельної ренти, яка полягала в обов’язковій відробітковій праці селянина на користь власника землі (пана) зі своїм інвентарем та худобою.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст.

Відмінність умов польсько-московського «Вічного миру» (1686 р.) від умов Андрусівського перемир’я (1667 р.) полягала в тому, що одноосібну зверхність московського царя визнано над Запоріжжям.

«Вічний мир» 1686 р. між Річчю Посполитою та Московською державою, як і Андрусівське перемир’я між ними передбачали, що московський цар зберігав свою зверхність над Лівобережною Україною.

Управління Запоріжжям за Андрусівським договором здійснювали дві держави: Річ Посполита та Московія. З часу «Вічного миру» Запоріжжя належить Московії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60– 80-ті рр. XVII ст.

Характерними для періоду Руїни другої половини XVII ст. були внутрішня боротьба козацької старшини за владу, розкол Гетьманщини, втручання в її внутрішні справи та військова агресія з боку сусідніх держав.

Руїна (1657–1687 рр.) — це період, який розпочався після смерті Богдана Хмельницького і характеризувався глибокою кризою української державності.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

На фото зображено репродукції ікони «Покрова Богородиці» із зображенням Богдана Хмельницького, якого також можна розпізнати за портретними рисами.

«Покрова Богородиці» — це одна з найшанованіших ікон у православному світі, яка в Україні набула особливого, національного змісту і відома як «Козацька Покрова».

Відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

На чотирьох картосхемах зображено межі козацької держави – Війська Запорозького (Гетьманщини) у різні часи.

Згідно з умовами Зборівського договору 1649 р. влада гетьмана поширювалася на три воєводства: Київське, Чернігівське, Брацлавське. Додатковим маркером є позначення у межах держави Микитинської Січі, яка існувала в 1638–1652 рр.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Уривок описує відновлення православної ієрархії в Речі Посполитій у 1620 році єрусалимським патріархом Феофаном III. Описана подія відбулась за сприяння П. Сагайдачного.

У 1620 році єрусалимський патріарх Феофан III відвідав Київ і висвятив нового православного митрополита Йова Борецького та єпископів. Цей акт був реакцією на Берестейську унію (1596 р.) і фактично відновив православну церковну структуру, ліквідовану унією.

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний та Військо Запорозьке відіграли вирішальну роль. Вони гарантували патріарху Феофану безпеку під час його перебування на українських землях, а також забезпечили політичну та військову підтримку, щоб легітимізувати відновлення ієрархії всупереч позиції польського короля та уніатської церкви.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Роль козацько-селянських повстань кінця XVI — початку XVII ст. полягала в тому, що вони гальмували процеси ополячення й окатоличення, зменшуючи тиск шляхетського гніту.

Повстання під проводом Криштофа Косинського, Северина Наливайка, а пізніше — Жмайла, Федоровича (Трясила), Сулими, Бута, Острянина та Гуні, незважаючи на поразки, мали величезне історичне значення.

Відповідь – В.