Успенський собор Свято-Успенської Києво-Печерської лаври збудовано в архітектурному стилі бароко.

Хоча Успенський собор був закладений ще в XI столітті як давньоруський хрестовокупольний храм, сучасного вигляду він набув пізніше.

Після сильної пожежі 1718 року споруда була капітально відновлена та розширена у 1722–1729 роках саме в стилі українського (козацького) бароко.

Відповідь – Г.

Період Руїни характеризувався внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу, розколом Гетьманщини, втручанням в її внутрішні справи та військовою агресією з боку сусідніх держав.

Руїна – це драматичний і складний період в історії України другої половини XVII століття (прийнято вважати з 1657 року, після смерті Б. Хмельницького, до 1687 року, обрання І. Мазепи).

Відповідь – В.

На карті позначено територію Гетьманщинина час укладення українсько-російського договору 1654 р. та сусідні землі, контрольовані Військом Запорозьким у 1654–1657 рр.

Гетьманщина (офіційна назва – Військо Запорозьке) – це українська козацька держава, яка виникла внаслідок Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького в середині XVII століття. 

Відповідь – Б.

В уривку йдеться про появу інтермедії (або інтерлюдії).

Інтермедія — це невелика комічна сценка, яка виконувалася в перервах між діями великої шкільної або релігійної драми (як правило, містерії чи міракля).

Відповідь – Г.

«Апостол» (1574), «Буквар» (1574), Острозька Біблія (1581) є першими друкованими на українських землях книгами, виданими І. Федоровим.

• «Апостол» (1574): Вважається першою точно датованою друкованою книгою, виданою Іваном Федоровим у Львові (перша українська друкарня).

• «Буквар» (1574): Перший східнослов'янський друкований підручник, виданий також у Львівській друкарні І. Федорова.

• Острозька Біблія (1581): Перше повне друковане видання Біблії церковнослов'янською мовою, видане І. Федоровим в Острозі на кошти князя Василя-Костянтина Острозького.

Відповідь – А.

Братства в історії України – це релігійно-громадські організації міщан при православних церквах на українських землях наприкінці XVI–XVII ст.

• Братства виникали при православних церквах і спочатку мали благодійний та релігійний характер (допомога бідним, догляд за храмами).

• До їхнього складу входили переважно міщани (ремісники, купці), а також представники дрібної шляхти та духовенства.

• У XVI–XVII ст. братства перетворилися на національно-культурні та освітні осередки, головною метою яких став захист православ'я (і, відповідно, української ідентичності) від наступу католицизму та політики Речі Посполитої.

Відповідь – Г.

Виникнення українського козацтва як окремої суспільно-військової верстви в XV–XVI ст. було спричинене комплексом факторів:

2. Посилення національного, соціального та релігійного гніту українського населення

Поширення фільваркового господарства і юридичне закріпачення селянства (особливо після прийняття Литовських Статутів) змушувало селян і міщан тікати на південь (Дике Поле) у пошуках волі.

3. Існування масиву вільних земель, освоєння південних територій уходниками

Люди йшли на ці території для «уходів» — сезонних промислів (полювання, рибальство, добування солі, бджільництво).

Відповідь – В.

Орган самоврядування на чолі з бурмистром у містах, що користувалися магдебурзьким правом, називався рада.

В містах, які отримали магдебурзьке право, місцеве самоврядування здійснювалося двома основними органами:

1. Рада (магістрат, або міська рада): Це був адміністративний та виконавчий орган. Його очолював бурмистр (або війт), який обирався на певний термін. Рада займалася питаннями управління містом, фінансами, торгівлею, оподаткуванням та наглядом за порядком.

2. Лава (або судовий орган): Очолювалася війтом. Лава була судовим органом і розглядала кримінальні справи та цивільні позови.

Відповідь – В.

У складі Руського та Брацлавського воєводств Речі Посполитої в другій половині XVI – першій половині XVII ст. перебували Галичина, Східне Поділля.

Руське воєводство і Брацлавське воєводство були двома з шести воєводств, створених на українських землях, які увійшли до складу Корони Польської після Люблінської унії 1569 р. .

Відповідь – Б.