ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

Правильна відповідь: У травні 1848 р. українці Галичини створюють у Львові власний орган – Головну руську раду на противагу польській Центральній раді народовій.

Під час революції «Весна народів» у 1848 році у Львові активізувалися національні рухи.

• Поляки, які прагнули відновити свою незалежність створили свій орган Центральну раду народову.

• У відповідь на це українська інтелігенція та духовенство 2 травня 1848 року створили Головну руську раду (ГРР) — першу українську політичну організацію в Галичині. Вона представляла інтереси українців перед імператором і висунула вимогу поділити Галичину на дві частини: Західну (польську) та Східну (українську).

Відповідь – А.

До подій, що відбулися впродовж першої половини XIX ст. (1801–1850 рр.), належать:

• 1) Заснування Кирило-Мефодіївського братства (1845–1847 рр.): Перша українська таємна політична організація в Києві.

• 3) Видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р.): Головна праця «Руської трійці», що започаткувала нову українську літературу в Галичині.

• 5) Утворення «Товариства об’єднаних слов’ян» (1823 р.): Таємна організація у Новограді-Волинському, яка згодом злилася з Південним товариством декабристів.

• 6) Скасування панщини на західноукраїнських землях (1848 р.): Відбулося під час «Весни народів» (спочатку в Галичині, потім на Буковині та Закарпатті).

Відповідь – В.

У 1768 р. Коліївщиною були охоплені райони Правобережної України.

Коліївщина (1768 р.) — це найвищий етап гайдамацького руху, потужне національно-визвольне та антифеодальне повстання на Правобережній Україні проти польського панування.

Відповідь – А.

«Хроніка з літописців стародавніх» Ф. Софоновича не належить до козацьких літописів.

До так званих «великих» козацьких літописів традиційно відносять три фундаментальні праці, написані наприкінці XVII  – на початку XVIII століття:

1. «Літопис Самовидця» (авторство приписують Роману Ракушці-Романовському).

2. Літопис Григорія Граб’янки.

3. Літопис Самійла Величка (наймонументальніша праця).

Ці твори об'єднує те, що вони були написані в козацькому середовищі, прославляли козацький стан та описували події Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького та подальшої історії Гетьманщини.

Відповідь – Б.

Правильна відповідь – обидва варіанти не правильні.

Ці твердження містять фактичні помилки, які часто зустрічаються в тестах з історії України.

• Помилка: Петро І у 1722 році справді створив Малоросійську колегію, а не "Малоросійський приказ" (прикази існували в Москві раніше).

• Помилка: Малоросійська колегія була створена не для нагляду за виборами, а навпаки – як орган, що мав перебрати на себе владу замість гетьмана.

Відповідь – Г.

В уривку йдеться про Батуринську трагедію (різанину в Батурині), яка сталася під час Північної війни перша половина XVIII ст.

• Дата події: листопад 1708 року.

• Контекст: Гетьман Іван Мазепа уклав союз зі шведським королем Карлом XII проти московського царя Петра I. У відповідь московські війська під командуванням Олександра Меншикова захопили та вщент зруйнували гетьманську столицю – місто Батурин.

Відповідь – В.

Варіант В – це правильний варіант заповнення пропусків.

Правильне твердження має такий вигляд:

«У жовтні 1656 р. переговори завершилися підписанням Віленського перемир’я між Річчю Посполитою та Московською державою. Це викликало обурення гетьмана Б. Хмельницького. І він вступає у воєнний союз з Трансільванією та Швецією».

• Віленського перемир’я: У жовтні 1656 року в м. Вільно (Вільнюс) між Річчю Посполитою і Московською державою було укладено перемир'я, яке призупинило Московсько-польську війну 1654–1667 рр.

Відповідь - В.