На карті позначено території, що ввійшли до складу Російської та Австрійської імперій під час Першого та Другого поділів Речі Посполитої.

На цій карті жирною лінією виділено дві окремі групи територій, які відійшли до імперій у різний час:

Західна частина (Львів, Галич): Ці землі (Галичина) увійшли до складу Австрійської імперії під час Першого поділу Речі Посполитої у 1772 році.

Східна частина (Мінськ, Житомир, Брацлав): Ці території (Центральна Білорусь та Правобережна Україна – Київщина, Східна Волинь, Поділля) відійшли до Російської імперії під час Другого поділу у 1793 році.

Відповідь – Б.

«Пакти й Конституція прав і вольностей Війська Запорозького» – угода, укладена між гетьманом П. Орликом і козацькою старшиною та запорозькими козаками.

Цей документ, прийнятий 5 квітня 1710 року в місті Бендери, став результатом домовленості між новообраним гетьманом у вигнанні Пилипом Орликом та представниками козацької спільноти.

Документ вважається першою українською конституцією (у значенні суспільного договору), оскільки він обмежував владу гетьмана та визначав права і обов'язки станів.

Відповідь – Б.

Козацьке повстання 1702–1704 рр. під проводом С. Палія спричинено ліквідацією польським сеймом козацького устрою на Правобережній Україні.

Це повстання, яке часто називають «другою Хмельниччиною», стало реакцією на спробу польської влади повністю знищити козацький стан на правобережних землях.

У 1704 році Іван Мазепа, скориставшись ситуацією та за згодою російського царя, переправив війська на Правобережжя.

Повстання було придушене, але результатом стало фактичне об'єднання Правобережної і Лівобережної України під булавою Івана Мазепи (до 1708 року).

Відповідь – В.

Успенський собор Свято-Успенської Києво-Печерської лаври збудовано в архітектурному стилі бароко.

Хоча Успенський собор був закладений ще в XI столітті як давньоруський хрестовокупольний храм, сучасного вигляду він набув пізніше.

Після сильної пожежі 1718 року споруда була капітально відновлена та розширена у 1722–1729 роках саме в стилі українського (козацького) бароко.

Відповідь – Г.

Період Руїни характеризувався внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу, розколом Гетьманщини, втручанням в її внутрішні справи та військовою агресією з боку сусідніх держав.

Руїна – це драматичний і складний період в історії України другої половини XVII століття (прийнято вважати з 1657 року, після смерті Б. Хмельницького, до 1687 року, обрання І. Мазепи).

Відповідь – В.

На карті позначено територію Гетьманщинина час укладення українсько-російського договору 1654 р. та сусідні землі, контрольовані Військом Запорозьким у 1654–1657 рр.

Гетьманщина (офіційна назва – Військо Запорозьке) – це українська козацька держава, яка виникла внаслідок Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького в середині XVII століття. 

Відповідь – Б.

В уривку йдеться про появу інтермедії (або інтерлюдії).

Інтермедія — це невелика комічна сценка, яка виконувалася в перервах між діями великої шкільної або релігійної драми (як правило, містерії чи міракля).

Відповідь – Г.

«Апостол» (1574), «Буквар» (1574), Острозька Біблія (1581) є першими друкованими на українських землях книгами, виданими І. Федоровим.

• «Апостол» (1574): Вважається першою точно датованою друкованою книгою, виданою Іваном Федоровим у Львові (перша українська друкарня).

• «Буквар» (1574): Перший східнослов'янський друкований підручник, виданий також у Львівській друкарні І. Федорова.

• Острозька Біблія (1581): Перше повне друковане видання Біблії церковнослов'янською мовою, видане І. Федоровим в Острозі на кошти князя Василя-Костянтина Острозького.

Відповідь – А.

Братства в історії України – це релігійно-громадські організації міщан при православних церквах на українських землях наприкінці XVI–XVII ст.

• Братства виникали при православних церквах і спочатку мали благодійний та релігійний характер (допомога бідним, догляд за храмами).

• До їхнього складу входили переважно міщани (ремісники, купці), а також представники дрібної шляхти та духовенства.

• У XVI–XVII ст. братства перетворилися на національно-культурні та освітні осередки, головною метою яких став захист православ'я (і, відповідно, української ідентичності) від наступу католицизму та політики Речі Посполитої.

Відповідь – Г.