ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців (Універсали Центральної Ради). Основні положення І, ІІ, ІІІ та ІV Універсалів УЦР.

Для реалізації ідей, проголошених у Першому універсалі, було створено Генеральний секретаріат на чолі з В. Винниченком. Проте це загострило відносини з Тимчасовим урядом Росії.

Оприлюднення Другого універсалу спричинило збройний виступ самостійників. Також за умовами універсалу до складу УЦР було включено представників національних меншин.

Згідно з Третім універсалом УЦР поширювала владу на дев’ять українських губерній (без Криму) і декларувала початок соціально-економічних перетворень.

Ухвалення Четвертого універсалу дало змогу українській делегації підписати Брестський мирний договір з Центральними державами і заручитися їхньою підтримкою в боротьбі проти більшовицької агресії.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП), Української Національно-демократичної партії (УНДП).

Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Створення політичних партій Наддніпрянщини.

Завдання передбачає перевірку знань про діяльність провідних українських політичних партій на початку ХХ ст.

РУРП – перша українська політична партія, у програмі якої закріплено й обґрунтовано постулат політичної самостійності України.

УНДП – провідна партія Галичини, центральне місце в програмі якої займала ідея створення української автономії в імперії Габсбургів.

РУП – перша українська політична партія Наддніпрянської України, програмним документом якої була запропонована брошура «Самостійна Україна» М. Міхновського.

УНП – партія Наддніпрянської України самостійницького напряму, яка об’єднувала національних радикалів навколо ідеї боротьби за створення незалежності України.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. Розвиток національного руху. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність «Руської трійці. Перебіг національного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії.

1833–1837 рр. – діяльність «Руської трійці».

1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

1848–1849 рр. – революція в Австрійській імперії.

1863–1864 рр. – польське національно-визвольне повстання.

Відповідь: 1–А, 2–Д, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Гетьманування П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Самойловича.

Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

Правильна відповідність між подіями та гетьманами, які їх здійснювали:

1 – Б Петро Дорошенко: У 1669 році на Корсунській раді він офіційно прийняв протекторат Османської імперії, намагаючись з допомогою султана об’єднати Україну під своєю владою.

2 – А Іван Мазепа: У 1708 році під час Північної війни уклав таємний, а згодом відкритий союз зі шведським королем Карлом XII, щоб вивести Україну з-під влади Московського царства.

3 – Г Дем’ян Многогрішний: Він першим серед лівобережних гетьманів почав створювати полки найманого війська — «компанійців» (кінота) та «сердюків» (піхота), які підлягали особисто гетьману та служили противагою непевній старшині.

4 – Д Іван Самойлович: У 1678–1679 роках організував «Великий згін» — насильницьке переселення мешканців Правобережжя на Лівобережну Україну, щоб позбавити Юрія Хмельницького та турків підтримки та продовольчої бази.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Київське, Чернігівське, Переяславське князівства за доби роздробленості.

Відповідність між пронумерованими на карті теренами давньоруських удільних князівств у період політичної роздробленості та їхніми назвами:

• 1. Галицьке князівство (Б): Цей терен охоплює територію навколо міста Перемишль та на захід від Дністра і Прута, прилягаючи до Королівства Угорщини та Королівства Польщі (на карті позначене як "Королівство Польща" та "Королівство Угорщина").

• 2. Волинське князівство (В): Ця територія розташована на північ від Галицького князівства (1), включаючи міста Володимир та Пінськ, і межує із західною частиною Королівства Польщі ("Зах. Буг").

• 3. Київське князівство (А): Цей терен займає центральне положення, включаючи історичні центри Київ (позначений як Вишгород, що був поряд і є частиною регіону), Юр'їв та простягається вздовж середньої течії Дніпра, на північ від Дикого Поля ("П").

• 4. Чернігівське князівство (Г): Ця велика територія знаходиться на схід від Київського князівства (3), охоплюючи землі навколо Любеча, Новгорода-Сіверського, Смоленська та до Оки і Сейму, що відповідає історичному розміщенню Чернігівщини та Сіверщини.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Проведення референдуму й виборів Президента України.

Стиль і зміст джерела чітко вказують на положення Конституції України, яка була ухвалена 28 червня 1996 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Проведення референдуму та виборів Президента України

Правильна відповідь випливає з аналізу зображеного. Написи на листівці вказують, що вона розповсюджувалася напередодні проведення всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України, який відбувся 1 грудня 1991 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови». Загострення соціально-економічної кризи. Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х рр. Загальноукраїнський страйк шахтарів.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «страйкуючі», «шахтарі», «вимоги…: проголошену економічну реформу треба проводити в життя… самостійність підприємств, самоврядування трудових колективів, самофінансування та госпрозрахунок» – допомагають визначити, що у джерелі йдеться про період «перебудови». Саме в цей період шахтарі започаткували страйковий рух, який мав не тільки економічний, а й політичний характер.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Тенденції розвитку соціальної сфери. Здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одній з негативних явищ радянської дійсності – низькому рівню культури обслуговування у сфері торгівлі. На це вказує сам малюнок (керівник торгівельного закладу роздає співробітникам маски з посмішкою) і підпис, який є прямою мовою керівника торгівельного закладу: «Наш магазин включився в місячник ввічливості!».

Відповідь – В.