ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Здобутки в галузі освіти та науки. Василь-Костянтин Острозький.

На картині зображено князя Василя-Костянтина Острозького.

Його називали "некоронованим королем Русі". Він був центральною фігурою серед православної шляхти, використовуючи свій авторитет і багатство для захисту інтересів українських земель.

Заснування Острозької академії (1576): Заснував у своїй резиденції в Острозі культурно-освітній осередок. Острозька академія стала першим вищим навчальним закладом на українських і східнослов'янських землях.

Він став головним покровителем і захисником православної віри на українських землях в умовах наступу католицизму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.). Кревська унія.

Кревську унію між Польським королівством і Великим князівством Литовським укладено у 1385 р.

1385 р. — Укладення Кревської унії. Це був династичний союз, за яким великий князь литовський Ягайло одружився з польською королевою Ядвігою, приймав католицизм і ставав польським королем, зобов'язавшись приєднати (інкорпорувати) землі Великого князівства Литовського до Польського королівства.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в ІХ–ХІV ст. Поширення писемності. Розвиток культури й освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури. Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника» 1073.

Пам'ятка часів Київської Русі, що містить зображений портрет князівської родини, — це «Ізборник Святослава» 1073року.

В «Ізборнику Святослава» на одному з початкових аркушів розміщена унікальна мініатюра із зображенням князя Святослава Ярославича (сина Ярослава Мудрого) з дружиною та п'ятьма синами. 

Мініатюра - це невелике кольорове зображення, що використовується для оздоблення та ілюстрації рукописних книг.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Внутрішня політика Володимира Великого.

Володимир Великий почав карбувати перші монети Київської Русі — златники та срібляники — наприкінці Х століття. На цих монетах, окрім зображення самого князя, було розміщено тризуб — родовий знак Рюриковичів, який є прототипом сучасного Державного Герба України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Зовнішня політика Данила Романовича.

Головне завдання зовнішньої політики князя Данила Галицького в другій половині 40—60-х рр. XIII ст. полягало в створенні коаліції європейських держав для боротьби із Золотою Ордою.

Данило прагнув створити широку антимонгольську коаліцію (союз) європейських держав, які б підтримали його боротьбу проти Золотої Орди.

• Підтримував дипломатичні відносини з Папою Римським Інокентієм IV, який обіцяв допомогу (хоча й не надав її).

• Прийняв королівський титул (1253 р.) для підвищення свого міжнародного статусу та залучення союзників.

• Таким чином, основним вектором його зовнішньої політики було формування альянсу для протистояння Орді.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Характеристику політичної роздробленості Київської Русі наведено в уривку з історичного джерела.

Уривок: «Перестали князі невірних воювати, стали один одному казати: се моє, а се моє теж, брате! Стали вони діла дрібні вважати за великі, на себе самих підіймати чвари, — а невірні з усіх сторін находили, землю Руську долали...»

Цей фрагмент є цитатою зі «Слова о полку Ігоревім» і відображає основні риси періоду політичної роздробленості (XII–XIII ст.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Внутрішня політика Ярослава Мудрого.

Великий київський князь Ярослав Мудрий 1036 р. «став єдиновладним володарем Руської землі» завдяки успадкуванню земель князя Мстислава Володимировича.

Ярослав Мудрий став єдиновладним володарем Руської землі після смерті свого брата Мстислава Володимировича у 1036 році та після перемоги над печенігами в тому ж році. Eспадкування земель Мстислава є ключовою подією, що об'єднала Лівобережжя та Правобережжя Русі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.

Згідно з текстом, який описує «ударну силу князівських військ Русі», що принесла «високу... систему організації, навчання й озброєння армії», а також зробила «вагомий внесок у формування й зміцнення державних інституцій», йдеться про варягів (вігінгів).

Варяги (вікінги) були професійними воїнами. Вони служили в дружинах руських князів і становили їхню основу. 

Багато істориків вважають, що саме варяги відіграли ключову роль у формуванні ранньої державності на Русі. Літопис «Повість минулих літ» описує покликання варязьких князів Аскольда і Діра для управління слов'янськими землями.

Відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Риси неолітичної революції.

Перехід від привласнюючого господарства до відтворюючого — це характерна риса розвитку людського суспільства в епоху неоліту. Цей перехід, ще називають неолітичною революцією, є однією з ключових ознак епохи неоліту (нового кам'яного віку).

Привласнююче господарство — це форма господарювання, коли люди брали від природи готові продукти (полювання, збиральництво, рибальство). 

Відтворююче господарство — це форма господарювання, за якої люди самостійно виробляють необхідні для життя продукти (землеробство, скотарство).

Відповідь – В.