ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку сформованості хронологічної компетентності, знання дат основних подій з історії України.

Жванецька облога – 1653 р.

Зборівська битва – 1649 р.

Берестецька битва – 1651 р.

Жовтоводська битва – 1648 р.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – В, 4 – А.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у  ХІХ ст. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань про розвиток українського національного руху, зокрема про знакові друковані видання.

«Енеїда» – перший у новій українській літературі твір, надрукований у Санкт-Петербурзі 1798 р.

«Історія Русів» – одна з визначних пам’яток української історичної та суспільно-політичної думки другої половини XVIII – початку XIX ст., у якій обстоювано ідею автономного державного розвитку України.

«Основа» – перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал, що видавала українська громада 1861–1862 рр. у Петербурзі.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві Михайло Драгоманов у період 1878–1879 рр. та 1882 р.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку знань про персоналії історії України.

К. Левицький – співзасновник Української національно-демократичної партії, голова Державного секретаріату ЗУНР.

Д. Донцов – голова Союзу визволення України, теоретик й ідеолог українського націоналізму.

Є. Коновалець – учасник боїв за гору Маківка, командир Галицько-Буковинського куреня січових стрільців.

А. Жук – член Головної української ради, Загальної української ради, дипломат Української Держави, УНР.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Д, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМИ: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вмінь установлювати відповідність між подіями й періодами,  аналізувати письмові історичні джерела.

Розв’язання завдання передбачає два етапи. На першому – визначення періоду, який описано в джерелі. На другому – встановлення відповідності.

Перший уривок джерела відповідає періоду «Творення нової України (початок XXI ст. – сьогодення)». На це вказують такі маркери: успішний розвиток України… потребують тісної взаємодії держави й національного бізнесу», «Потрібно більшу… виробляти всередині країни...

Другий уривок джерела відповідає періоду «Відновлення незалежності України (1985–1991 рр.)». На це вказують такі маркери: прискорення, перебудова.

Третій уривок джерела відповідає періоду «Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х рр.)». На це вказують такі маркери: картки із централізованим забезпеченням населення… продуктів, голодує.

Четвертий уривок джерела відповідає періоду «Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)». На це вказують такі маркери:  Основна частина підприємств місцевого значення перейшла з підпорядкування союзних міністерств у підпорядкування обласних рад депутатів.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій. Завдання передбачає опрацювання уривків з історичних джерел, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерел і застосовувати набуті знання у зв’язку з їхнім змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих фрагментів історичних джерел.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (самі джерела, описані в них події чи явища, персонаж тощо);
• у тексті джерел виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та визначаємо місце предмета ідентифікації на лінії часу, переконавшись, що наш висновок не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події давньоруської історії. Мета ідентифікації – визначення дат описаних подій і встановлення їхньої послідовності.

Ключові в першому джерелі словосполучення-маркери – «прийшли на Руську землю половці», «Ізяслав,і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на р. Альту», «і побігли руські князі, і перемогли половці» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про одну з перших битв руських князів з половцями, що відбулася 1068 р.

Ключові в другому джерелі словосполучення-маркери – «поїхав був Данило в Угри до короля», «не чув про прихід татар на Київ», «Батий узяв Київ», «рушив до Володимира» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться, по-перше, про подорож галицько-волинського князя Данила Романовича в Угорщину з сином Левом сватати королівську доньку Констанцію. По-друге, йдеться про монгольську навалу хана Батия на Русь, здобуття ним Києва та похід на волинські землі. Отже, в уривку описано події, що відбувалися впродовж 1240–1241 рр.

Ключові в третьому джерелі словосполучення-маркери – «і говорили [половці] руським князям», «ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете», «і вирішили князі зустріти їх на чужій землі» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про події, пов’язані з рішенням руських князів спільними зусиллями з половцями відвернути загрозу вторгнення монголів і дати їм бій за межами руських земель. Це сталося у 1223 р. на річці Калка. Русько-половецькі війська були вщент розгромлені монгольським військом. Для Русі бій на Калці обернувся катастрофою – південні та центральні руські землі втратили своїх володарів і військо. За пятнадцять років до початку монгольського нашестя на Русь ці території так і не змогли відновити свого потенціалу.

Ключові в четвертому джерелі словосполучення-маркери – «прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович]», «зібралися в [городі] Любечі, щоб уладнати мир» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про з’їзд руських князів, що відбувся в 1097 р. в місті Любечі з метою домовитися про припинення міжусобиць і об’єднання для боротьби проти половецьких набігів на Русь.

Відповідь: 1 – А; 2 – Г; 3 – В; 4 – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати послідовність подій на основі аналізу візуальних джерел.

У завданні треба проаналізувати плакати, на яких відображено події часів німецько-радянської війни на території України.

На першому плакаті відображено події 1939 р., агресію СРСР проти Польщі. На це вказує пропагандистське гасло: «Надати руку допомоги братнім народам Західної України та Західної Білорусії – наш священний обов’язок!».

На другому плакаті відображено події 1943 р. – вигнання нацистських окупантів із Харкова. На це вказують гасла: «ХАРКІВ РАДЯНСЬКИЙ! ХАРКІВ НАШ – УКРАЇНСЬКИЙ! ОБНІМІТЬСЯ БРАТИ УКРАЇНЦІ В ДЕНЬ ВЕЛИКОГО СВЯТА».

На третьому плакаті відображено події 1944 р. На це вказує пропагандистське гасло: «УКРАЇНА ВІЛЬНА!» і зображення меж УРСР.

На третьому плакаті відображено події 1941 р. На це вказує пропагандистське гасло: «НЕЩАДНО РОЗІБ’ЄМО ТА ЗНИЩИМО ВОРОГА!» і розірваний Гітлером «ДОГОВІР про ненапад між СРСР та Німеччиною».

Правильна відповідь: А, Г, Б, В.

ТЕМА: Творення нової України.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати послідовність історичних подій.

Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) – 2008 р.

Початок Євромайдану – грудень 2013 р.

Підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС) відбулося у два етапи:

1) 21 березня 2014 року у Брюсселі лідери України та ЄС підписали політичну частину Угоди,

2) 27 червня 2014 року в ході засідання Ради ЄС Президентом України й керівництвом Європейського Союзу і главами держав та урядів 28 держав – членів ЄС було підписано економічну частину Угоди.

В Укладення Мінських домовленостей (Мінські угоди) – усталений узагальнювальний термін на позначення трьох спільних документів сторін – учасників урегулювання ситуації на Донбасі в Нормандському форматі:

• Мінський протокол («Перша Мінська угода») укладений 5 вересня 2014 р., 
• Меморандум про виконання положень Протоколу від 19 вересня 2014 р.,
• Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу (Друга Мінська угода) – лютий 2015 р.

Правильна відповідь: Б, А, Г, В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати умови певного договору.

Білоцерківський договір 1651 р. містив такі умови:

• отримання шляхтою дозволу повернутися до своїх маєтків, зокрема до розміщених на козацьких територіях
• визнання козацькими територіями лише земель Київського воєводства
• позбавлення гетьмана права дипломатичних зносин з іноземними державами.

Правильна відповідь: 2, 5, 7.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти й застосовувати здобуті знання у зв’язку з її змістом.

У завданні треба визначити результатом подій Другої світової війни, відображених на картосхемі.

На поданій карті відповідно до її легенди відображено події 1943 р. – від битви на Курській дузі до битви за Дніпро.

Із зазначених подій 1943 р. відбулися такі події:

• утворення Червоною армією плацдармів на правому березі Дніпра;
• вигнання німецьких окупантів із Донбасу;
• поява в лавах Червоної армії піхотних підрозділів, укомплектованих «чорносвитниками».

Правильна відповідь: 1, 2, 7.