ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Князі, бояри та інші представники панівної верхівки в Київській Русі могли передавати в спадок, продавати, дарувати, обмінювати у власність - вотчину.

Вотчина (від слова «отчина» — батьківська власність) — це родове спадкове земельне володіння, яке формувалося в Київській Русі з XI століття. Вона належала на праві приватної власності і могла передаватися в спадок, продаватися, даруватися або обмінюватися. Власниками вотчин були князі, бояри та інші представники феодальної верхівки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Роман Мстиславович.

На картосхемі позначено Галицько-Волинську державу та князівства, залежні від неї, за правління Романа Мстиславовича.

Роман Мстиславович (об'єднав Галичину і Волинь у 1199 р.) помер у 1205 р. Після його смерті настала довга епоха міжусобиць, яка тривала до 1238 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Наведені норми є цитатами з «Руської правди» — найвидатнішої правової пам'ятки Київської Русі.

«Руська правда» — це звід давньоруського права, який регулював відносини в суспільстві, встановлював покарання за злочини та визначав майнові права.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

 Християнство запроваджено як державну релігію Київської Русі в 988 р.

У 988 році князь Володимир Великий охрестив Київську Русь. Ця подія вважається офіційним запровадженням християнства як державної релігії. Спочатку Володимир охрестився сам, а потім наказав усьому населенню Києва пройти обряд хрещення у річці Почайна, що є притокою Дніпра.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.

Велика княгиня київська Ольга звернулася з такими словами до древлян.

Ключові  слова –– «вже не хочу мститися», «невелику данину», «Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці…» – допомагають визначити літописну легенду про помсту княгині Ольги древлянам, які вбили її чоловіка Ігоря. 

Цей епізод описано в "Повісті минулих літ". Він стався після того, як древляни вбили чоловіка Ольги, князя Ігоря, під час збору данини. Ольга вирішила помститися за смерть чоловіка. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Пам'ятки, зображені на фото, є типовими ювелірними виробами, характерними для доби Київської Русі (X – XIII ст.). Це різноманітні колти (порожнисті скроневі підвіски) та скроневі кільця, виконані в техніках скані (філіграні), зерні та перегородчастої емалі (видно на двох правих прикрасах).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України.

Залюднення (поява перших людей) на території України розпочалося в добу палеоліту (давнього кам'яного віку), приблизно 1 мільйон років тому. Найдавніша стоянка первісних людей на території України знайдена біля с. Королеве на Закарпатті.

Перші люди жили невеликими групами, займалися збиральництвом і полюванням, використовуючи найпростіші знаряддя.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Опозиційний рух. В. Чорновіл.

За портретними рисами можна визначити, що на фото зображено дисидента, політика В. Чорновола.

Із зазначених біографічних фактів з діяльністю Чорновола пов’язані такі:

• він обіймав посаду голови Народного Руху України.
• один з засновників Української Гельсінської спілки.
• засновник «самвидавського» часопису «Український вісник».

Відповідь: 1 2 4.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Територія Української Держави П. Скоропадського. Зовнішня політика урядів гетьмана П. Скоропадського.

Картосхема дає змогу

• визначити кордони Української Держави гетьмана П. Скоропадського. На це вказують обриси кордонів, землі, які входять до складу держави.
• окреслити район формування українських радянських повстанських дивізій. На це вказує «демаркаційна лінія» і «нейтральна зона», зазначені на карті.
• визначити один із підсумків переговорів українсько-німецької та радянської делегацій у травні 1918 р. На це вказує «демаркаційна лінія» і «нейтральна зона», зазначені на карті, які були зазначені у прелімінарному договорі.

Відповідь: 2 4 6.