ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).

Маркери в джерелі (Розмови про переваги російської культури і висування положення про неминучість перемоги більш високої російської культури над культурами більш відсталих народів — українського, азербайджанського та ін. – є не що інше, як спроба закріпити панування великоросійської національності, Рішуче борючись проти пережитків російського шовінізму, партія мусить водночас боротися і проти українського шовінізму) чітко вказують на курс на «коренізацію».

«Кореніза́ція» – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва та надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади та створення для неї національного підґрунтя. Започаткована рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 р. і формально здійснювана до 1938 р., фактично – до початку 1930-х років.

В УСРР «коренізацію» проводили у формі українізації. Вона сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури.

Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе в 1920-ті роки, були репресовані сталінським режимом.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).

Однією з причин упровадження 1921 р. в Україні НЕПу як нової моделі господарювання було невдоволення селянства продрозкладкою, що виливалося в збройні виступи проти влади. Розмах повстанського руху був настільки широким, що влада більшовиків опинилася під загрозою повалення. За наполяганням Володимира Леніна партія більшовиків була змушена тимчасово відступити від свого курсу на побудову комуністичного суспільства.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Маркери в джерелі (Допомагаючи українському урядові в його боротьбі з насильниками та грабіжниками, ці війська [що вступили на територію України] не мають ніяких ворожих нам намірів, оскільки Німеччина та Австро-Угорщина також мають велику потребу, щоб на Україні настав добрий лад і спокійна праця трудящого люду) чітко вказують на події 1918 р. та реалізацію умов Брестського (Берестейського) договору між УНР та державами Четвертного союзу.

Німеччина й Австро-Угорщина надавали військову допомогу УНР та прагнули забезпечити продовольчими й сировинними ресурсами власні виснажені Першою світовою війною економіки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання політики більшовиків в Україні наприкінці 1917 – у лютому 1918 років.

Радянізація – це система заходів зі встановлення радянської влади, побудови соціалістичного суспільства за економічною та політичною моделлю СРСР у західноукраїнських землях. Складники першої радянізації України (січень – березень (квітень) 1918 року) наведено в таблиці:

Відповідно із запропонованих варіантів відповіді правильними є такі:

• ліквідація приватної власності;
• введення на підприємствах відрядної оплати;
• створення сільськогосподарських комун.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Маркери у джерелі 1 (Після довгих… сумнівів Генеральний Секретаріат прийшов до тієї думки, щоб крайова влада стала фактичною, під нею повинна бути міцна підвалина, і такою підвалиною може бути тільки проголошення Української Народної Республіки) чітко вказують на події листопада 1917 року.

Маркери у джерелі 2 (Ми відчули, що нам, українській демократії, у спину хтось ніж готує… більшовики концентрують своє військо для розбиття УНР. …На ультиматум я дивлюсь як на потоптання наших прав) чітко вказують на події грудня 1917 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Легіон Українських січових стрільців – це військова частина, створена за ініціативи Головної української ради у складі австрійської армії, що діяла проти російської армії в 1914–1918 роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Газета «Хлібороб» – перша українськомовна газета на Наддніпрянській Україні, яку видавали в місті Лубни (теперішній райцентр на Полтавщині) у листопаді – грудні 1905 року. Газету видавали коштом української громади. Її наклад становив п’ять тисяч примірників. Редактором видання був Микола Шемет, також редагування здійснював Володимир Шемет. Загалом вийшло друком п’ять номерів газети. Поштовхом до появи видання стало підписання Миколою II «Маніфесту…» від 17 жовтня 1905 р., у якому було задекларовано основні демократичні права в умовах революції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Маркери в джерелах 1, 2, 3 (єднають нас з усім російським світом, немає ніякого окремого українського народу, є єдина й неподільна російська народність від Карпат і до Камчатки, і є єдина російська мова, якщо нам судилося потонути, то краще зробити це в російському морі) чітко вказують на суспільно-політичну течію москвофілів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних етапів розвитку український національно-визвольного руху в Наддніпрянській Україні.

Український національно-визвольний рух у Наддніпрянській Україні 1860–1880-х рр. перебував на культурницькому етапі свого розвитку, відповідно він був спрямований на організацію видавничої справи, відкриття недільних шкіл, бібліотек. Проте заборони Валуєвського циркуляру та Емського указу робили неможливим реалізацію навіть цих мінімальних вимог для розвитку української нації.

Правильна відповідь – В.