ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Уривок містить умови Білоцерківської мирної угоди, укладеної 1651 р. Їй передувала трагічна битва під Берестечком.

Зважаючи на програш у битві, умови угоди для козаків стали відчутно гіршими, як порівняти з попереднім Зборівським договором 1649 року. Зокрема козацький реєстр зменшили до 20 тисяч осіб; територію Гетьманщини обмежили землями Київського воєводства, натомість у Брацлавське та Чернігівське воєводства знову могла повернутися польська шляхта; гетьмана позбавили права вступати у відносини з іноземними державами й зобов'язали розірвати союз із Кримським ханством.

Водночас укладення угоди забезпечило можливість Богдану Хмельницькому підготуватися до подальших бойових дій і ще раз на міжнародному рівні закріпило легітимність козацької держави.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

Після смерті гетьмана Данила Апостола 1734 р. імператриця Анна Іоанівна заборонила вибори гетьмана й запровадила Правління гетьманського уряду – колегіальний орган, який складався з трьох представників української старшини і трьох російських чиновників. Головою Правління було призначено російського князя Олексія Шаховського, який ретельно виконував усі таємні інструкції царського уряду. У них, зокрема, ставили завдання поступової уніфікації державних норм і порядків Гетьманщини відповідно до загальноімперських; тіснішої інтеграції козацької старшини з російським дворянством; дотримання заборони вступати в родинні зв'язки з польською шляхтою та українцями з Правобережжя тощо.

Отже, Правління гетьманського уряду було створено задля контролю за діяльністю козацької генеральної старшини й обмеження політичної автономії Гетьманщини.

Установу було ліквідовано 1750 р. у зв'язку з обранням гетьманом Кирила Розумовського.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Особливістю Правобережної України наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. було те, що попри переважання кількості українського населення верхівкою суспільства була польська або спольщена шляхта, яка не лише володіла землею, а й обіймала нижчі та середні посади в установах адміністративного управління регіону. Польська еліта Правобережжя після Другого поділу Речі Посполитої 1793 р. втратила статус державного етносу, але зберегла свою етнокультурну й економічну вищість у краї.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Тараса Шевченка арештували у квітні 1847 р. за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського братства та антидержавні твори. На суді довести причетність Шевченка до Кирило-Мефодіївського братства не змогли, проте його заслали рядовим солдатом до Орського корпусу із забороною писати й малювати.

Офіційно Шевченка покарали за невдячність імператорській родині, яка буцімто викупила його з кріпацтва, та за національно-визвольні й антикріпосницькі мотиви поезій збірки «Три літа». Також імператор Микола І образився на поета за висміяну ним у поемі «Сон» імператрицю Олександру Федорівну.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

На фото Ісмаїл Гаспринський – видатний кримськотатарський громадський діяч, видавець, письменник, просвітник, реформатор, натхненник кримськотатарського національного відродження.

Гаспринський видавав у Бахчисараї газету «Терджиман» («Перекладач»), яка довго залишалася єдиною тюркської газетою в Росії. Був засновником джадидизму («новий метод» навчання) – інтелектуального руху, який обстоював ідею модернізації культурних стандартів ісламського світу, де б релігійні цінності співіснували із цінностями світського суспільства й демократичними нормами.

Гаспринський заклав основи політичного руху кримських татар, ставши ініціатором створення Союзу мусульман Росії, який згодом перетворився на політичну партію.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

У Львові, центрі культурного й національного життя українців Галичини, університет не задовольняв їхніх запитів і потреб. Попри утраквістичний (двомовний) статус тут мовою викладання, іспитів, адміністрації була переважно польська.

Оскільки вимоги студентів щодо українізації Львівського університету ігнорували, на початку ХХ ст. набрала обертів боротьба за відкриття українського університету – від мітингів і петицій до організованого бойкоту, захоплення приміщень, вуличних боїв і переговорів з урядовцями.

Ситуацію ускладнювало те, що поляки ідею створення окремого українського університету сприймали як загрозу своєму становищу в Галичині. Тому для них університетська справа так само перейшла із суто освітнього в національно-політичний вимір.

Кульмінацією силового протистояння українських і польських студентів стало заворушення 1910 року, яке закінчилося вбивством його учасника – українця Адама Коцка. Після цього боротьба за український університет перейшла в більш легальне політичне русло. Було запропоновано кілька компромісних варіантів, однак згоди так і не дійшли.

А після закриття українських кафедр у Львівському університеті в 1921–1925 рр. у Львові нелегально діяв Таємний український університет.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

З початком Першої світової  війни 1914 р. у Львові було створено легіон Українських січових стрільців.

На заклик Головної Української Ради долучитися до окремого українського формування в складі австрійської армії відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського й пластового рухів.

Легіон УСС очолив Михайло Галущинський – педагог, публіцист, громадський діяч.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону, УСС стали символом відродження українського збройного чину.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції.

У Петрограді 25 жовтня 1917 р. більшовики захопили владу. Ситуація вимагала від української політичної еліти сміливості взяти на себе відповідальність за країну: з одного боку, повалено Тимчасовий уряд Росії, якому підпорядковувався Генеральний Секретаріат, з іншого – на владу претендували місцеві більшовики.

Делегати ІІІ Всеукраїнського військового з'їзду, який проходив у Києві, висловили вимогу проголосити Україну окремою республікою. Українська Центральна Рада в листопаді 1917 р. прийняла Третій універсал, яким проголошено Українську Народну Республіку (УНР) у межах дев’яти губерній колишньої Російської імперії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Після провалу політики воєнного комунізму більшовицький уряд 1921 р. проголосив нову економічну політику (неп).

Нова економічна політика передбачала використання механізмів ринкової економіки, як-от: скасування заборон на приватне підприємництво, упровадження оренди, економічних методів господарювання тощо.

Відтоді державне підприємство чи група споріднених підприємств, об’єднаних у трест, ставали господарчими суб’єктами з правом діяти самостійно на основі госпрозрахунку. Дозволили передавати дрібні підприємства в оренду, приватну власність, іноземні концесії, що сприяло розвитку приватної ініціативи.

Ці заходи пожвавили господарське життя. Зокрема промисловість відновили швидко, обсяг промислового виробництва зріс проти показників довоєнних років.

Нову економічну політику згорнули 1928 р., замінивши її жорсткою централізованою плановою економікою, колективізацією та індустріалізацією.

Правильна відповідь – А.