ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях.

У цьому випадку слід визначити причини аграрного перенаселення Наддніпрянської України наприкінці ХІХ ст.

Аграрне перенаселення – це відсутність можливості для значної частини сільського населення через малоземелля або безземелля забезпечити необхідний прожитковий мінімум достатку для себе і своєї родини.

Малоземельні і безземельні селяни складали 80 % сільського населення. Це було зумовлено тим, що після реформи 1861 р. відбулося дроблення невеликих селянських наділів через демографічний вибух і перебування більшості земель сільськогосподарського призначення в руках великих землевласників (поміщиків, власників цукрових заводів тощо). До того ж існуючі промислові підприємства не могли поглинути зростаючу кількість вільної некваліфікованої робочої сили.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України. Валуєвський циркуляр.

Наведений уривок джерела є оцінкою розпорядження російської влади.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «відняти в 24 мільйонів українців їхню мову», «заборонити друкувати українські газети, виголошувати промови на ювілеях українських поетів», «найдурніший документ… у сфері духовного життя», – допомагають визначити, що оцінка дається Емському указу імператора Олександра ІІ від 18 травня 1876 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Розвиток мистецтва. Т. Шевченко. «Катерина».

Завдання передбачає визначення картини художника Т. Шевченка «Катерина», яка є ілюстрацією до його однойменного поетичного твору. На картині зображена вагітна молода жінка, яку покидає солдат-москаль.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Перебіг національно-визвольного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії. Наслідки та значення подій 1848–1849 рр.

Правильною відповіддю є 1848 р.

Скасування панщини (кріпосного права) на західноукраїнських землях стало прямим наслідком революційних подій «Весни народів».

• Галичина: Панщина була скасована указом цісаря Фердинанда I від 17 квітня 1848 року (набрав чинності 15 травня). Це сталося раніше, ніж у решті провінцій Австрійської імперії, щоб запобігти союзу українських селян із польським революційним рухом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Російсько-французька війна. І. Котляревський.

У наведеному уривку відображено позицію Івана Котляревського.

Ця цитата безпосередньо стосується подій 1812 року, коли під час навали Наполеона на Російську імперію Іван Котляревський отримав доручення від генерал-губернатора Лобанова-Ростовського сформувати 5-й Полтавський кінний козацький полк.

Незважаючи на те, що Котляревський є батьком нової української літератури, на той час він (як і багато представників тогочасної еліти) виявляв лояльність до імперії, сподіваючись, що за участь у війні козацький стан та привілеї України будуть відновлені.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів. «Коліївщина».

У 1768 р. Коліївщиною були охоплені райони Правобережної України.

Коліївщина була спрямована проти польського панування, а в XVIII столітті саме Правобережна Україна (Київське, Брацлавське, Подільське та Волинське воєводства) перебувала у складі Речі Посполитої.

Коліївщина – це найвищий етап гайдамацького руху, потужне національно-визвольне повстання на Правобережній Україні у 1768 році. Воно було спрямоване проти польського гніту, релігійних утисків та соціальної несправедливості.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Розвиток культури. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові.

Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Розвиток культури та освіти. «Козацьке бароко». Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві.

За стильовими ознаками зображені пам'ятки архітектури є прикладами бароко.

На фото зображені Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові та Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві.

Стиль бароко, представлений на ваших фото, став золотим віком української культури XVII–XVIII століть. В Україні він набув унікальних рис і отримав назву козацьке (або мазепинське) бароко.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. «Руїна». Причини та наслідки Руїни.

Період Руїни (кінець 1650-х – середина 1680-х рр.) характеризувався внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу, розколом Гетьманщини, втручанням в її внутрішні справи сусідніх держав.

Руїна (1657–1687 рр.) — це період глибокої кризи Української козацької держави, який настав після смерті Богдана Хмельницького.

Внаслідок внутрішніх конфліктів та зовнішнього втручання відбувся поділ території по Дніпру на Правобережну і Лівобережну Гетьманщину. Цей поділ був закріплений Андрусівським перемир'ям (1667 р.) та «Вічним миром» (1686 р.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.

Московське царство таємно підтримувало полтавського полковника М. Пушкаря та кошового отамана Я. Барабаша в їхньому повстанні проти гетьмана І. Виговського

Повстання полтавського полковника Мартина Пушкаря та кошового отамана Якова Барабаша проти гетьмана Івана Виговського (1657–1658 рр.) було першим великим внутрішнім конфліктом, що розпочав період Руїни.

Московське царство таємно (а згодом і явно) підтримувало опозицію Виговському.

Відповідь – А.