ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Словосполучення-маркери у джерелі – «Командування Південно-Західного фронту вжило додаткових заходів для оборони Києва в умовах оточення», «Навколо міста було створено три лінії оборони» – чітко вказують на командувача Південно-Західним фронтом Максима Кирпоноса (червень – вересень 1941 року).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання заходів радянізації західноукраїнських земель у 1939–1941 роках після їхнього приєднання до УРСР / СРСР.

Радянізація – процес установлення радянської влади, насадження її в усіх сферах життя суспільства. Складники радянізації:

• формування радянських органів влади;
• націоналізація;
• аграрні перетворення;
• колективізація;
• «культурна революція»;
• обмеження впливу церкви;
• атеїстична пропаганда;
• репресії проти незгодних і потенційних супротивників;
• індустріалізація тощо.

Західноукраїнські землі пережили дві хвилі радянізації – 1939–1941, 1944 – початок 1950-х років.

Серед заходів радянізації, які були позитивно сприйняті українським населенням, можна виділити наступні:

• націоналізація закладів торгівлі і промислових підприємств, зумовленої тим, що переважна кількість цих закладів і підприємств не належала представникам, які асоціювали себе з українським народом;
• створення системи соціального забезпечення відкривало можливість позбутися злиднів, отримати медичне обслуговування тощо;
• ліквідація польського й румунського державних апаратів, які Українське населення сприймало їх як окупаційні, як апарат насилля.

Політичні репресії, колективізацію селянських господарств, заборону діяльності партій і громадських об’єднань населенням категорично не сприймало й чинило опір.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Словосполучення-маркери у джерелі – «Німецьке населення одностайно вітає рішення радянського уряду взяти під захист братнє радянському народові білоруське та українське населення Польщі, залишене напризволяще польським урядом» – чітко вказують на події початку Другої світової війни.

Наприкінці серпня 1939 року міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп і народний комісар закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов підписали в Москві договір про ненапад і секретний протокол до нього, відомий під назвою «Пакт Молотова –Ріббентропа». У таємному протоколі Третій Рейх і СРСР поділили між собою сфери впливу в Центрально-Східній Європі. 1 вересня 1939 року німецькі війська розпочали напад на Польщу. У відповідь на агресію Німеччини 4 вересня 1939 року Великобританія і Франція оголосили їй війну. 17 вересня 1939 року відповідно до укладеного пакту з Німеччиною Радянський Союз розпочав вторгнення на територію Польщі зі сходу, зайнявши Західну Україну й Білорусь. Ці події стали початком Другої світової війни.

Новий радянсько-німецький договір від 28 вересня 1939 року, підписаний у Москві, закріпив кордони між СРСР і Німеччиною вздовж річок Сян і Буг. На західних землях колишньої польської держави нацисти утворили Генерал-губернаторство, до складу якого увійшли українські Лемківщина, Посяння, Холмщина й Підляшшя. Більшовики окупували Галичину й Волинь. У 1940 році до СРСР було приєднано Бессарабію і Північну Буковину. Відбулася «радянізація» новоприєднаних територій, супроводжувана репресивними заходами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

«Осадництво» – це політика планомірного заселення українських земель військовими й цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х роках.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Із запропонованих ознак політиці тоталітарної держави відповідатимуть такі:

• масове знищення культових споруд (друга п’ятирічка 1933–1937 років була оголошена п’ятирічкою боротьби з релігією – «Безбожна п’ятирічка». У результаті було закрито 95 % церков, із тих, що діяли в 1920-ті роках. Частина храмів була зруйнована або їхні приміщення використовували не за призначенням;
• початок русифікації української школи (на початку 1930-х років почалося згортання українізації. Із лютого 1938 року в Україні розпочато поступову ліквідацію національних районів і сільрад. У квітні 1938 року вийшла постанова ЦК КП(б)У про переведення шкіл національних меншин на українську чи російську мови викладання. Навчання мовами національних меншин в «окремих національних школах» визнавали недоцільним і навіть шкідливим. Такі школи кваліфікували як «вогнища буржуазно-націоналістичного, антирадянського впливу на дітей». Головною загрозою для «соціалістичного ладу» було оголошено місцевий націоналізм, а не російський шовінізм, як раніше. Це стало сигналом до повсюдного наступу на українізацію. Апарат комісаріату освіти, головного провідника політики українізації, був повністю заміщений на обласному рівні й на 90 % – на районному. Звільнено з роботи 6лизько 4 000 українських учителів і 210 викладачів педагогічних інститутів. З 1938 року в українських школах стало обов’язковим вивчення російської мови. Українську абетку, граматику і словник було максимально наближено до російських. Зменшено кількість українських шкіл, скорочено наклади україномовної продукції, закрито українські театри тощо);
• утвердження жорсткого ідеологічного контролю за діяльністю творчих спілок (23 квітня 1932 року ЦК ВКП(б) видав постанову «Про перебудову літературно-художніх організацій». Постанова зобов’язувала художню інтелігенцію перебудувати творче життя на ідейних засадах марксизму-ленінізму, користуватись у творчості методом соціалістичного реалізму, черпати сюжети для творів у повсякденному житті, пропагувати пафос соціалістичного будівництва, трудові подвиги стахановців, провідну роль партії в суспільно-політичному житті. Усіх, хто не приймав правил гри, установленихі державною партією, позбавляли підтримки, зокрема й матеріальної, переслідували, зокрема органи державної безпеки. Було ліквідовано всі творчі спілки. На з’їзді письменників України в червні 1934 року було створено Спілку радянських письменників України. Серед понад 300 членів спілки були не лише професійні письменники і поети, а й аматори з робітників і селян, оскільки ще 1930 року профспілки оголосили всесоюзний призов робітників-ударників у літературу. Також було створено Спілку радянських художників України; Спілку радянських композиторів України тощо.

Далі потрібно встановити хронологічні рамки:

• проведення політики «українізації» формально з 1923 до 1938 року, проте фактично до початку 1930-х років;
• масове знищення культових споруд відбувалося у другій половині 1930-х років;
• початок русифікації української школи бере свій відлік з 1938 року;
• запровадження обов’язкової середньої освіти відбулося лише на початку 1970-х років;
• створення творчих літературно-мистецьких об’єднань й угрупувань – 1920-ті роки;
• утвердження жорсткого ідеологічного контролю за діяльністю творчих спілок – початок 1930-х років.

Тобто твердження, які відповідають умові завдання, позначені цифрами 2, 3, 6.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Кампанія щодо виселення куркулів і їхніх родин проводиться передусім... з України — 30 000–35 000 родин; з Білорусії – 6000–7000 родин; з Середньоволзького краю — 8000–10 000 родин; з Уралу – 10 000–15 000 родин» – чітко вказують на те, що найбільше «куркулів» було виселено з Україні. Розкуркулення було складником процесу насильницької колективізації. Українське селянство чинило активний опір колективізації, що спонукало радянську владу до здійснення репресивних заходів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «У всіх колгоспах, які не виконали плану хлібозаготівель, в п’ятиденний строк вивезти всі без винятку наявні колгоспні фонди, у тому числі і насіннєвий, в рахунок виконання плану хлібозаготівель» – чітко вказують на злочинні заходи влади в період Голодомору 1932–1933 років. Тобто наведений уривок джерела відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «Завдання семирічки в галузі сільського господарства ми зможемо виконати за п’ять років...», «посіви кукурудзи повинні… рівнятися приблизно половині всієї площі зернових» – чітко вказують на період 1959–1965 років, коли уряд СРСР реалізовував семирічний план розвитку господарства. Тож наведений уривок джерела не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 3 – «Продукція соціалістичної індустрії України зросла більш як удвоє», «Почали діяти нові величезні підприємства (Запорізький комбінат, Новокраматорський машинобудівний завод, Криворізький металургійний завод)» – чітко вказують на підсумки форсованої індустріалізації кінця 1920-х – 1930-х років. Тобто наведений уривок джерела відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Словосполучення-маркери у джерелі «Чом же ти ще й досі не колгоспі?» й образи (щасливі селяни-колгоспники й нещасний селянин-одноосібник) указують, що влада намагалася спонукати одноосібників добровільно вступати в колгоспи. Але плакатні образи не відповідали реаліям життя. Селяни відмовлялися вступати у колгоспи. Зрештою більшовицька влада розгорнула насильницьку колективізацію.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Політичний процес у СРСР, що започаткував широкомасштабні репресії в країні наприкінці 1920 – на початку 1930-х років, увійшов в історію під назвою

«Шахтинська справа» (1928 рік) – сфабрикований судовий процес над 53 особами – переважно старими спеціалістами й техніками вугільної промисловості Донбасу, яких звинуватили у «шкідництві».

Правильна відповідь – В.