ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

В уривку йдеться про наслідки впровадження «Маніфесту…» імператора Миколи II від 17 жовтня 1905 р., яким він дарував громадянські права підданим імперії, що сприяло короткочасному розквіту українського національного життя.

Насамперед ці позитивні зміни були пов’язані зі скасуванням Емського указу 1876 р.

У Наддніпрянщині було розгорнуто мережу товариств «Просвіта», з’явилися українські періодичні видання, серед яких – перша українськомовна газета «Хлібороб», щоденна газета «Громадська думка» («Рада»), кафедри українознавства тощо.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В умовах радянського тоталітарного режиму в 30-х рр. XX ст., коли держава встановила цілковитий контроль над усіма сферами суспільного та приватного життя, економіка УРСР, відповідно, набула тоталітарних рис.

Це проявлялося в одержавленні власності, відсутності ринкових механізмів, жорсткому централізованому плануванні, бюрократизації, мілітаризації, використанні примусової праці, пріоритеті важкої промисловості над споживчою, знищенні індивідуальних селянських господарств, створенні колгоспів, що перетворило селян на безправну робочу силу.

Інші твердження не відповідають сутності тоталітаризму.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Автор карикатури зображує вʼязнів польського концентраційного табору в Березі-Картузькій.

Концтабір було створено 1934 р. за наказом президента Польщі після вбивства міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького, яке здійснив член Організації українських націоналістів Григорій Мацейко. Цим убивством ОУН відповіла на політику пацифікації – масових репресій проти українців, яку провадив тодішній польський режим.

Концентраційний табір у Березі-Картузькій був місцем ізоляції ворогів цього режиму: радикальних польських націоналістів, прихильників комуністичних ідей, свідомих українців, які становили левову частку ув’язнених.

Умови життя в таборі були жахливими, що мало сприяти фізичному і психологічному зламу людей і відмові їх від своїх переконань.

Серед найвідоміших в’язнів табору були майбутній головнокомандувач Української повстанської армії Роман Шухевич й організатор «Поліської Січі» Тарас Боровець (Бульба).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

У період палеоліту людина використовувала кам’яні знаряддя праці, навчилася добувати вогонь, а також будувала житла з бивнів мамонта, що ми й бачимо на зображеній марці. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

В уривку з історичного джерела йдеться про Велике розселення слов’ян у V–VII ст.

На території українських земель осіли слов’янські племінні союзи полян, деревлян, сіверян, уличів, тиверців, волинян (дулібів) і білих хорватів. У фрагменті є маркер – білі хорвати, який дає змогу зрозуміти, що йдеться про Велике розселення слов’ян.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

У варіанті відповіді В зображено Спасо-Преображенський собор у м. Чернігів (1036 р.), у якому було поховано князя Мстислава Володимировича – брата Ярослава Мудрого.

Після смерті брата Ярослав успадкував землі Мстислава і став єдиновладним правителем Русі-України.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Королівство Руське. Монгольська навала.

В історичному джерелі літописець описав обставини смерті Лева Даниловича – одного з найвпливовіших правителів Галицько-Волинської держави.

Автор літопису підкреслив масштаб цієї втрати, порівнюючи князя з його славетним дідом Романом Мстиславичем, засновником об’єднаної Галицько-Волинської держави. У тексті звучить образна метафора: зі смертю Лева «сонце наше зайшло», що передає відчуття глибокої скорботи й занепокоєння серед населення.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство

Марку присвячено 650-річчю битви, що відбулася на річці Сині Води (Поділля) між литовсько-руським військом Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича й ордами монголо-татарських правителів.

Після перемоги Ольгерд повернув у литовські володіння Чернігово-Сіверщину, Київ і Поділля, відібравши їх у татар. На цих приєднаних землях сформувалося Подільське князівство, правителями якого стали племінники Ольгерда – князі Коріятовичі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в Речі Посполитій другої половини XVI ст.

Універсал короля Стефана Баторія 1578 року став важливим етапом в оформленні правового статусу реєстрового козацтва. Цим актом було офіційно закріплено їхнє особливе становище в державі, збільшено чисельність реєстру до 500 осіб і надано низку привілеїв, які фактично наближали козаків до окремого суспільного стану. Універсал визначав їхні військові обов’язки, порядок служби та взаємини з королівською владою, підкреслюючи зростання ролі козацтва в обороні Речі Посполитої.

Варіант відповіді А – «Пункти для заспокоєння руського народу» (1632 р.) – це постанова сейму Речі Посполитої, ухвалена після смерті короля Сигізмунда III Вази, у якій юридично відновлено права православної церкви в Речі Посполитій, що були втрачені після Берестейської унії 1596 року.

Варіант відповіді Б – «Ординація Війська Запорозького» (1638 р.) – документ, який обмежував козацтво, зменшував реєстр і посилював контроль після придушення повстань, а не визнавав козацтво як стан. 

Варіант відповіді Г – Зборівський договір (1649 р.), укладений під час повстання Богдана Хмельницького, фактично започаткував козацьку державу з власною системою управління. За його умовами реєстр було збільшено до 40 тисяч козаків, а владу гетьмана поширено на значну частину українських земель.

Правильна відповідь – В.