ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії.

Діяльність Другої Малоросійської колегії (1764–1786) під керівництвом Петра Рум’янцева була спрямована на остаточну інтеграцію Лівобережної України (Гетьманщини) до складу Російської імперії та уніфікацію її устрою.

2 – загальна ревізія населення, земельної власності, худоби, іншого майна. Йдеться про так звану «Генеральний опис Малоросії» (1765–1769). Це було масштабне статистичне дослідження, щоб точно знати ресурси краю та збільшити податкові надходження.

4 – запровадження намісництв, загальноросійських судових установ. Після ліквідації автономії у 1780-х роках територія була поділена на Київське, Чернігівське та Новгород-Сіверське намісництва, а місцеве право замінювалося загальноімперським.

7 – заміна натуральних повинностей грошовим податком. Рум’янцев реформував систему оподаткування, запровадивши поземельний збір, що виплачувався грошима, замість застарілих натуральних податків.

Відповідь: 2 4 7.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Кревська унія. Політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав до і після Кревської унії.

Характерними рисами суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського (ВКЛ) у XIV–XV ст. є такі:

✅ 2. здійснення судочинства на основі норм «Руської правди» (руського права).

✅ 3. поступова ліквідація удільних князівств.

✅ 5. укладення міждержавних уній.

Відповідь: 2 3 5.

ТЕМА: Українська революція. Проголошення Української Народної Республіки. Місце і роль Всеукраїнських з’їздів рад у Києві та Харкові.

Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Прийняття Конституції УНР. Акт злуки УНР та ЗУНР.

Проголошення УЦР Української Народної Республіки (листопад 1917 р.).

Проголошення радянської влади в Україні Всеукраїнським з’їздом рад у Харкові (грудень 1917 р.).

Затвердження УЦР Конституції УНР (квітень 1918 р.).

Проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (січень 1919 р.).

Відповідь: Б Г В А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність реформ 1860–1870-х рр. у Російській імперії. Реформи запроваджувалися таким чином:

Ліквідація кріпосної залежності селян (1861 р.).

Запровадження суду присяжних (1864 р.).

Упровадження міського самоврядування (1870 р.).

Упровадження загальної військової повинності (1874 р.).

Відповідь: Б В А Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Братський рух. Утворення греко-католицької церкви.

Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Петро Могила.

Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури, науки, освіти. Собор Святого Юра у Львові.

• Б – Заснування Львівського православного братства (1586 р.). Братство отримало право ставропігії (автономії), що стало потужним поштовхом для захисту православ'я.

• Г – Утворення греко-католицької церкви (1596 р.). Це відбулося на церковному соборі в Бересті (Берестейська унія), що об'єднало частину православної церкви з католицькою.

• В – Реформування православної церкви Петром Могилою (1630-ті — 1640-ві рр.). Митрополит Петро Могила провів глибоку реформу освіти, літургії та дисципліни, зокрема заснував Києво-Могилянську колегію у 1632 році.

• А – Спорудження собору Святого Юра у Львові (1744—1762 рр.). Це шедевр архітектури пізнього бароко (рококо), зведений за проектом Бернарда Меретина.

Відповідь: Б Г В А.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр. B. Симоненко.

Україна в період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух. М. Руденко, В. Стус, В. Чорновіл.

В. Симоненко був автором збірок «Лебеді материнства», «Земне тяжіння», «самвидавської» сатири «Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд».

М. Руденко був автором поезії «Всесвіт у тобі», «Оновлення», один із засновників і керівників Української Гельсінської групи.

В. Стус був автором збірок «Круговерть», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар», член Української Гельсінської групи.

В. Чорновіл – автор «самвидавської» збірки «Лихо з розуму», журналу «Український вісник», член Української Гельсінської групи.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Українська революція. Універсали УЦР, Генеральний секретаріат.

Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. «Українська Галицька армія». «Чортківська офензива». Прихід до влади Директорії. Більшовицький режим в Україні. «Воєнний комунізм».

Для характеристики Української Народної Республіки доцільно використовувати такі поняттяж, як «Універсал», «Генеральний Секретаріат», «Директорія».

Для висвітлення періоду існування Української Держави гетьмана П. Скоропадського доцільно використати поняття і терміни «Всеукраїнський хліборобський конгрес», «гетьманський переворот», «Українська академія наук».

Оповідаючи про Західноукраїнську Народну Республіку, слід використовувати поняття і терміни «Українська Національна Рада», «Українська галицька армія», «Чортківська офензива».

При висвітленні періоду Української Соціалістичної Радянської Республіки слід застосовувати поняття і терміни: «воєнний комунізм», «націоналізація промисловості», «Ризький мир».

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Перебіг національно-визвольного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії.

Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України.

Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах.

Видання Валуєвського циркуляру (1863 р.) призвело до закриття недільних шкіл, розпуску та припинення діяльності українських громад.

Революція 1848–1849 рр. створила умови, за яких українці отримали перший досвід парламентської діяльності.

Видання Емського указу (1876 р.) призвело до закриття Південно-Західного відділення Російського географічного товариства, через яке відбувалася легалізація діяльності київської громади.

Революція 1905–1907 рр. сприяла появі масових українськомовних періодичних видань у Наддніпрянській Україні (газети «Хлібороб», «Рада», журнал «Україна» тощо).

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Національно-визвольна війна українського народу. Наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни.

1. Г. 1648 р. Початок Національно-визвольної війни та битва під Жовтими Водами. 

Згадка про «Жовті Води» і спільні дії «козаків, з’єднавшись разом із татарами». Це перша велика перемога Хмельницького над польськими військами в травні 1648 року.

2. А. 1649 р. Укладення Зборівського мирного договору (серпень 1649 р.).

Згадка про «40-тисячний реєстр Війська Запорозького». Саме Зборівський договір встановив цю чисельність козацького реєстру.

3. Б. 1651 р. Укладення Білоцерківського мирного договору (вересень 1651 р.).

Обмеження території Гетьманщини «тільки в маєтках, що містяться у воєводстві Київському». Ця умова була нав'язана козакам після поразки в Берестецькій битві 1651 року, значно зменшуючи автономію порівняно зі Зборівським миром.

4. В. 1654 р. Проведення Переяславської ради та присяга московському цареві (січень 1654 р.).

Згадка, що «Хмельницький присягнув московському цареві у Переяславі», а деякі полки «відмовилися присягати». Це відображає основну подію 1654 року — військово-політичний союз з Московією.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.