ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «переважно досліджує губернії Київського освітнього округу», «предметом занять Товариства… статистики та етнографії», «відшукує й доводить до відома… відомості про край… вирішує, як їх використати для науки» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про завдання Південно-Західного відділення Російського географічного товариства, яке фактично легалізувало діяльність Київської громади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. особливості проведення реформ на українських землях.

У цьому випадку слід пригадати особливості селянської реформи, проголошеної 19 лютого 1861 р. і визначити її вплив на подальший розвиток сільського господарства в Наддніпрянській Україні в останній треті ХІХ ст.

Із запропонованих відповідей найбільш правильною буде: збереження селянської общини. Саме община стримувала процес соціального розшарування і зростання товарності селянського господарства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Національне відродження. Розвиток літератури, мистецтва. «Романтизм».

Завдання передбачає перевірку сформованості понятійного апарату теми культура кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

У цьому випадку наведено визначення романтизму.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність «Руської трійці».

«Руська трійця» – галицьке літературне угрупування, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, що з кінця 1820-х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження та діяло впродовж 1833–1837 рр.

• 1837 р. – видання в Будапешті славнозвісного альманаху «Русалка Дністровая». Саме цей рік вважається завершенням активної діяльності гуртка, оскільки після виходу книги почалися переслідування її авторів з боку австрійської влади та консервативного духовенства.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Повстання під проводом У. Кармалюка.

Повстання під проводом Устима Кармалюка в першій половині ХІХ ст. було проявом поширення в Наддніпрянщині антикріпосницького руху.

Діяльність Кармалюка була спрямована проти кріпосного права та поміщицького свавілля. Це був стихійний соціальний протест, що тривав понад 20 років (1813–1835).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Територіально-адміністративний устрій Нової (Підпільненської) Січі. «Паланка».

Паланка – це адміністративно-територіальна, військова та судова одиниця Вольностей Війська Запорозького Низового. Найбільш чітко ця система сформувалася в період існування Нової (Підпільненської) Січі (1734–1775 рр.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Перебіг подій національно-визвольної акції гетьмана І. Мазепи.

На поданій карті зображено територію України на початку XVIII століття, а позначені на ній події характеризують діяльність гетьмана Івана Мазепи

На карті зображені Лівобережна Гетьманщина, район національно-визвольного повстання на Правобережжі під керівництвом С. Палія та хід бойових дій на українських землях під час Північної війни (1700–1721 рр.).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст. Чигиринські походи турецько-татарського війська.

Уривок описує оборону Чигирина під час так званих Чигиринських походів турецько-татарських військ у 1677 та 1678 роках.

Чигирин був столицею Гетьманщини за часів Богдана Хмельницького і зберігав це символічне значення навіть після його смерті, будучи ключовим стратегічним центром на Правобережжі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Московсько-українська війна.

Внутрішня та зовнішня політика гетьмана І. Виговського сприяла розгортанню боротьби козацької старшини за гетьманську булаву.

Період гетьманування Івана Виговського (1657–1659 рр.) став початком етапу, відомого як Руїна, і був позначений гострою внутрішньою боротьбою.

1. Виговський, будучи представником старшинської еліти, прагнув відновити та зміцнити її права, обмежені за Богдана Хмельницького.

2. Він зіткнувся із сильною опозицією з боку частини реєстрового та низового козацтва і запорожців (на чолі з Я. Барабашем і М. Пушкарем), які виступали проти посилення старшинського табору та зближення з Річчю Посполитою. Це призвело до громадянської війни 1658 року.

Відповідь – В.