ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Московсько-українська війна.

Внутрішня та зовнішня політика гетьмана І. Виговського сприяла розгортанню боротьби козацької старшини за гетьманську булаву.

Період гетьманування Івана Виговського (1657–1659 рр.) став початком етапу, відомого як Руїна, і був позначений гострою внутрішньою боротьбою.

1. Виговський, будучи представником старшинської еліти, прагнув відновити та зміцнити її права, обмежені за Богдана Хмельницького.

2. Він зіткнувся із сильною опозицією з боку частини реєстрового та низового козацтва і запорожців (на чолі з Я. Барабашем і М. Пушкарем), які виступали проти посилення старшинського табору та зближення з Річчю Посполитою. Це призвело до громадянської війни 1658 року.

Відповідь – В.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Б. Хмельницький. Іллінська церква в Суботові.

На зображеному малюнку Тараса Шевченка відтворено образ Іллінської церкви в селі Суботів, яка була родовою церквою-усипальницею гетьмана Богдана Хмельницького.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Зміни в соціально-економічному житті. «Панщина».

У цьому уривку йдеться про панщину.

Панщина — це примусова й безоплатна праця залежних селян на землі феодала (пана, шляхтича) за допомогою власного інвентарю.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький.

Діяч, якому історики приписують роль «степового короля» та надання перших організаційних форм козаччині, є Дмитро Вишневецький.

Дмитро Вишневецький (Байда) був одним із перших відомих козацьких ватажків і князів. На початку 1550-х років він збудував на острові Мала Хортиця укріплення (замок-фортецю), яке вважається прототипом Запорозької Січі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.

Берестейську церковну унію укладено в 1596 р.

Берестейська церковна унія 1596 року — це акт об'єднання частини православної Київської митрополії, яка перебувала на території Речі Посполитої, з Римо-католицькою церквою.

Головний зміст унії полягав у створенні нової церковної структури — Уніатської Церкви (згодом названої Українською Греко-Католицькою Церквою, УГКЦ), яка зберігала східний (візантійський) обряд, але визнавала верховенство Папи Римського та основні догмати католицизму.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину.

Етапи історичного розвитку, викладені літописцем, стосуються литовців.

Уривок "...а з часом всю руську землю перейняв у татар у своє володіння і став володіти її широкими просторами..." – Характеризує процес територіальної експансії Великого князівства Литовського у XIV столітті (за князів Гедиміна, Ольгерда, Вітовта).

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі. Здобутки в галузі архітектури та образотворчого мистецтва. Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.

Давньоруські мозаїки, фрагменти яких зображено на фото, є елементом оздоблення Софійського собору в Києві.

Найвідоміші мозаїчні образи собору — це Богоматір Оранта (Нерушима Стіна) у центральній апсиді та Христос-Вседержитель (Пантократор) у центральному куполі.

Мозаїка — це вид монументального живопису, що створюється шляхом набирання зображення з окремих, щільно припасованих один до одного кольорових шматочків твердих матеріалів (найчастіше смальти).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

Обидва вислови приписуються князю Данилу Галицькому.

«Не личить держати нашу батьківщину крижевникам (хрестоносцям)». Цей вислів «Галицько-Волинський літопис» приписує Данилу Галицькому після того, як його війська у 1238 році розгромили Добжинський орден (хрестоносців, або «крижевників») і відвоювали місто Дорогичин.

«Не дам півотчини своєї, але поїду до Батия сам». Ця фраза також належить Данилу Галицькому і відображає його рішення поїхати до столиці Золотої Орди (до хана Батия) у 1245–1246 роках. Цей вчинок був вимушеним дипломатичним кроком, який дозволив зберегти Галицько-Волинське князівство від прямого монгольського знищення, хоча й ціною визнання васальної залежності.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Виникнення самостійних політичних центрів на Русі в XII — на початку XIII ст. було наслідком процесу політичної роздробленості.

Політична роздробленість Київської Русі - це період розпаду держави на окремі удільні князівства. Цей процес тривав з XII до початку XIII століття. Причинами роздробленості були міжусобні війни, розвиток вотчинного землеволодіння та відсутність чіткої системи престолонаслідування.

Ключовою подією вважається смерть Мстислава Великого в 1132 році. Після чого давньоруська держава остаточно розпадається на окремі частини. Наслідком роздробленості Русі стало формування окремих (удільних) князівств, що ставали новими економічними та політичними центрами. 

Відповідь – Б.