ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Стан промисловості та сільського господарства. Тенденції розвитку соціальної сфери.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації й аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одному з негативних явищ радянської дійсності. Карикатура містить достатньо інформації, аби обрати правильний варіант відповіді. Хвалькувато-веселе обличчя одного з персонажів, ланцюжок сосисок, що тягнеться від прохідної комбінату та підпис карикатури у вигляді прямої мови: «А я тут неподалік працюю, на м’ясокомбінаті» – це художні засоби, за допомогою яких карикатурист акцентував увагу глядача на явищі розкрадання державного майна, так званого «несунства». Найхарактернішою рисою «застою», без сумніву, був розквіт подвійної моралі: офіційної, публічної, й іншої – для себе, що виправдовувала аморальні незаконні способи задоволення потреб. Нечуваного розмаху набули крадіжки на підприємствах. Майже кожен пересічний громадянин епохи «застою» був «несуном». Виносили все: від болтів, гайок, інструментів, устаткування до продуктів харчування та побутових товарів. Керівництво підприємств намагалося запобігти «несунам» через створення пропускних пунктів, міжвідомчої охорони тощо. Проте це не давало бажаних результатів, а фраза «я це принесу з роботи» вважалася цілком нормальною, природною й не викликала осудження оточення, рідних і близьких.

Жодним чином ця карикатура не є історичним джерелом, що відображає інші явища радянської дійсності: низьку якість обслуговування в торгівельних закладах, технологічну відсталість харчової промисловості або пияцтво на робочому місці.

Таким чином, аналіз карикатури внеможливлює інші правильні варіанти відповіді, окрім варіанта – «розкрадання державного майна на робочих місцях».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Стан промисловості та сільського господарства.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «ліквідувати Українську Раду народного господарства», «ліквідувати Українську Раду народного господарства економічних районів УРСР» – допомагають визначити, що вказане в джерелі рішення є складовою політики згортання хрущовських реформ. Це рішення було ухвалене у 1965 р. і передбачало ліквідацію горизонтальної системи управління народним господарством і відновлення вертикальної.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація. «Політична реабілітація».

Масова політична реабілітація розпочалася після засудження культу особи Сталіна на ХХ з’їзді КПРС у 1956 р. Ініціатором засудження став М. Хрущов, а період перебування його при владі отримав назву «відлига», основним змістом якої став процес десталінізації.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Відбудова промисловості.

Ключове словосполучення-маркер у джерелі – «в процесі відбудови було повернення до довоєнної моделі розвитку» – допомагає визначити правильну відповідь: розвиток базових галузей промисловості за рахунок ресурсів сільського господарства. Так наприкінці 1920-х – у 1930-ті рр., коли відбувалася форсована індустріалізація, вона супроводжувалась насильницькою колективізацією, яка забезпечувала ресурсами розвиток промисловості.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Визволення України.

Знання цієї події передбачено програмою ЗНО. Визволення всієї території України (у межах сучасних кордонів) від німецьких окупантів та їхніх союзників відбулося 28 жовтня 1944 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр. (Корсунь-Шевченківська наступальна операція).

Карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям Другої світової війни на українських землях.

Що із зображеного на карикатурі дозволяє правильно виконати завдання? По-перше, елементи схематизованої карти (ріка Дніпро, міста Канів, Біла Церква, Богуслав, Звенигородка, Шпола) дають можливість чіткої локалізації місця подій. Це – Правобережна Україна. По-друге, на карикатурі зображено А. Гітлера в стані переживання за своє життя, якому загрожує зашморг, що затягується навколо скупчення нацистських свастик. Зображена петля символізує оточення, «котел», у якому опинилися війська нацистської Німеччини (до речі, не в перший і не в останній раз) завдяки наступальним діям військ Червоної армії. По-третє, підпис на карикатурі – «безумовне позначення» – означає, що оточені гітлерівські дивізії будуть остаточно розгромлені. Цим карикатурист намагався передати трагізм ситуації для німецьких військ, яка склалася в результаті проведення радянськими військами наступальної операції. По-четверте, позначення на карикатурі лінії фронту внеможливлює інші правильні відповіді, окрім варіанта – «Корсунь-Шевченківська операція».

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі. Політика урядів Польщі в українських землях. «Осадництво».

Завдання передбачає перевірки сформованості понятійного апарату для розкриття теми «Західноукраїнські землі у 1920–1930-ті рр.».

Осадництво – це політика планомірного заселення українських земель військовими та цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х рр.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Масові репресії. Справа СВУ. С. Єфремов.

Видатний український учений, політичний діяч С. Єфремов був репресований за сфабрикованою справою «Спілки визволення України».

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації в Україні.

Нагадаємо, що з початком першої п’ятирічки радянське керівництво шукало шляхи інтенсифікації виробництва. На листопадовому пленумі ЦК ВКП(б) 1929 р. було ухвалено рішення «будь-якою ціною прискорити розвиток машинобудування та інших галузей важкої промисловості». Саме 1929 рік мав стати, за словами Й. Сталіна, «роком великого перелому на усіх фронтах соціалістичного будівництва». Упродовж виконання плану п’ятирічки вирішено розпочати масове соціалістичне змагання трудових колективів за виробничі показники й прискорити процес індустріалізації за рахунок максимального напруження сил. Партійні органи розгорнули активну пропагандистську роботу, мобілізуючи робітників на трудові рекорди. Першочерговим гаслом такої роботи стало гасло: «Даєш п’ятирічку в чотири роки!». У 1933 р. було оголошено про дострокове виконання першої п’ятирічки – за 4 роки і 3 місяці, – а цей рік стали вважати першим роком другої п’ятирічки (1933–1937 рр.). Зображений агітаційний плакат є графічною візуалізацією згаданого гасла у вигляді математичної дії додавання: 2+2=5, де цифри «2» символізують роки першої п’ятирічки (1929–1930; 1931–1932), цифра «5» – п’ятирічний план, виконання якого й мало бути досягнуто завдяки трудовому героїзму радянських людей, який на плакаті позначено символом «+» і підписом «плюс ентузіазм робітників».

Таким чином, аналіз складових частин плакату внеможливлює інші правильні варіанти відповіді, окрім варіанта – «джерел індустріалізації».

Відповідь – Г.