«Негайно вислати з краю Драгоманова і Чубинського як невиправних й однозначно небезпечних для краю агітаторів» — це одна з вимог
ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України. Емський указ.
Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «негайно вислати з краю Драгоманова і Чубинського» – вказує на Емський указ царя Олександра ІІ. Крім того, указ забороняв: ввозити на територію Російської імперії з-за кордону книги, написані українською мовою без спеціального дозволу; видавати українською оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов, тексти для нот; друкувати будь-які книги українською мовою; ставити українські театральні вистави (заборону знято у 1881р.); влаштовувати концерти з українськими піснями; викладати українською мовою в початкових школах. Дозволялося видавати українською історичні літературні пам’ятки та художні твори, але лише за умови їх написання згідно з загальноросійською орфографією та отримання попереднього дозволу на публікацію від Головного управління у справах друку. Місцевій адміністрації наказувалося посилити нагляд, щоб у початкових школах не велося викладання українською мовою та щоб з бібліотек були вилучені книги українською мовою, що не відповідають зазначеним вимогам. На підставі Емського указу було закрито Південно-Західне відділення російського географічного товариства в Києві, припинено видання «Кіевского телеграфа», заборонено діяльність Громади, звільнено ряд професорів-українців з Київського університету (М. Драгоманова, Ф. Вовка, С. Подолинського, М. Зібера та ін.).
Відповідь – Б.
Реформи 1860–1870-х рр. у Російській імперії сприяли
ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку – визначати наслідки проведення реформ 1860–1870-х рр. у Російській імперії.
Ключовою реформою стало скасування кріпацтва, яке усунуло основну перепону в розвитку капіталістичних відносин. Було дано імпульс промисловому розвитку. Завдяки реформам у Російській імперії було завершено промисловий переворот, який розпочався у 1830–1840 рр.
Відповідь – А.
Прочитайте уривок із праці М. Грушевського та виконайте завдання.
«У тих землях, що одійшли до Австрії, нове правительство австрійське заходилося коло того, щоб поліпшити долю кріпаків українських, обмежити безмежну владу польських панів над ними».
В уривку йдеться про
ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.
Правильна відповідь – реформи Марії-Терезії та Йосифа II 1770–1780-х рр..
У наведеному уривку Михайло Грушевський описує політику освіченого абсолютизму, яку проводив австрійський уряд наприкінці XVIII століття.
Реформи Марії-Терезії та її сина Йосифа II (1770–1780-ті роки) стали періодом «освіченого абсолютизму» в Австрійській імперії. Для українських земель (Галичини, Буковини та Закарпаття) ці перетворення мали фундаментальне значення, оскільки модернізували застарілий феодальний лад.
Повстання Чернігівського полку наприкінці 1825 — на початку 1826 рр. було підготовлено
ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи».
Повстання Чернігівського полку наприкінці 1825 – на початку 1826 рр. було підготовлено Південним товариством декабристів.
Декабристи – це представники російського дворянства (переважно офіцери російської армії), які прагнули здійснити державний переворот для усунення самодержавства та проведення ліберальних перетворень у Росії.
Відповідь – Г.
Діяльність Другої Малоросійської колегії було спрямовано на
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії.
Діяльність Другої Малоросійської колегії було спрямовано на ліквідацію решток автономного устрою Гетьманщини.
Діяльність Другої Малоросійської колегії (1764–1786) під керівництвом Петра Румянцева була головним інструментом Катерини II для остаточного знищення української державності.
Колегія була створена одразу після примусової відставки останнього гетьмана Кирила Розумовського.
Її завданням було перетворити Україну на звичайну провінцію Російської імперії, де діють ті самі закони, податки та адміністративний поділ, що й у Росії.
Діяльність якого гетьмана уславлено на зображеній гравюрі?
ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Розвиток культури та освіти. І. Мигура. Гравюра «І. Мазепа серед своїх добрих справ».
На цій гравюрі уславлено діяльність гетьмана Івана Мазепи.
На малюнку зображено репродукцію гравюри «Іван Мазепа серед своїх добрих справ», яка була створена І. Мигурою у 1706 р.
Допомагає ідентифікувати гравюру те, що на ній зображено гетьмана І. Мазепу та його герб, а також зображені церкви, зведені його коштом.
Що було характерним для процесу колонізації Слобідської України в другій половині XVII ст.?
ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. «Руїна». Причини та наслідки Руїни.
Нова хвиля переселенців із Правобережної та Лівобережної України пов’язана зі складними суспільно-політичними обставинами доби Руїни була характерною рисою процесу колонізації Слобідської України в другій половині XVII ст.
Друга половина XVII століття (приблизно 1660-ті – 1680-ті роки) в історії України відома як період Руїни – час гострої громадянської війни, постійних зовнішніх інтервенцій (Московія, Річ Посполита, Османська імперія, Кримське ханство) та боротьби за владу.
Причина: Нестабільність, руйнація господарства та постійна загроза життю на Правобережній і, меншою мірою, на Лівобережній Україні змушували тисячі селян, міщан і козаків шукати більш безпечні землі.
Напрямок: Цим безпечним місцем стала Слобідська Україна (Слобожанщина), яка на той час була менш заселеною і перебувала під протекторатом Московського царства, що забезпечувало відносний спокій від нападів Речі Посполитої та кримських татар (завдяки системі оборонних ліній).
Відповідь – В.
Діяльність якого гетьмана можна характеризувати, спираючись на подану карту?
ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.
Правильна відповідь: І. Виговського
На карті зображені межі «Князівства Руського», яке утворювалося згідно з Гадяцьким договором 1658 р. Крім того, на карті позначено перебіг основних подій українсько-московської війни 1658–1659 рр., приводом до якої стало укладення Гадяцького договору.
Конотопська битва 1659 року є ключовою подією доби гетьманування Івана Виговського (1657–1659), коли він, спираючись на Гадяцький договір (1658) з Річчю Посполитою та заручившись підтримкою Кримського ханства, вів війну проти Московського царства.
У якому уривку з історичного джерела вказано привід до Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст.?
ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Причини та наслідки Національно-визвольної війни.
Правильна відповідь — Г. Уривок прямо вказує на особистий конфлікт Богдана Хмельницького з підстаростою Даніелем Чаплинським, який, діючи безкарно, захопив його маєток (хутір Суботів) і погрожував його життю та сім'ї. Спроби Хмельницького домогтися справедливості у польських судах і в короля виявилися марними.
Ця подія, хоч і була особистим приводом для Хмельницького, стала безпосереднім поштовхом до повстання, яке переросло у Національно-визвольну війну (1648–1657 рр.),
Фільварок — це форма господарювання
ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Зміни в соціально-економічному житті.
Фільварок — це форма господарювання шляхти.
Фільварок – у Польщі, Литві, Україні та Білорусії в XIV–XIX ст. багатогалузеве поміщицьке господарство, яке засновувалося на примусовій праці кріпосних селян.
