ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії.

Діяльність Другої Малоросійської колегії було спрямовано на ліквідацію решток автономного устрою Гетьманщини.

Діяльність Другої Малоросійської колегії (1764–1786) під керівництвом Петра Румянцева була головним інструментом Катерини II для остаточного знищення української державності.

• Колегія була створена одразу після примусової відставки останнього гетьмана Кирила Розумовського.

•  Її завданням було перетворити Україну на звичайну провінцію Російської імперії, де діють ті самі закони, податки та адміністративний поділ, що й у Росії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Розвиток культури та освіти. І. Мигура. Гравюра «І. Мазепа серед своїх добрих справ».

На цій гравюрі уславлено діяльність гетьмана Івана Мазепи.

На малюнку зображено репродукцію гравюри «Іван Мазепа серед своїх добрих справ», яка була створена І. Мигурою у 1706 р.

Допомагає ідентифікувати гравюру те, що на ній зображено гетьмана І. Мазепу та його герб, а також зображені церкви, зведені його коштом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. «Руїна». Причини та наслідки Руїни.

Нова хвиля переселенців із Правобережної та Лівобережної України пов’язана зі складними суспільно-політичними обставинами доби Руїни була характерною рисою процесу колонізації Слобідської України в другій половині XVII ст.

Друга половина XVII століття (приблизно 1660-ті – 1680-ті роки) в історії України відома як період Руїни – час гострої громадянської війни, постійних зовнішніх інтервенцій (Московія, Річ Посполита, Османська імперія, Кримське ханство) та боротьби за владу.

Причина: Нестабільність, руйнація господарства та постійна загроза життю на Правобережній і, меншою мірою, на Лівобережній Україні змушували тисячі селян, міщан і козаків шукати більш безпечні землі.

Напрямок: Цим безпечним місцем стала Слобідська Україна (Слобожанщина), яка на той час була менш заселеною і перебувала під протекторатом Московського царства, що забезпечувало відносний спокій від нападів Речі Посполитої та кримських татар (завдяки системі оборонних ліній).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.

Правильна відповідь: І. Виговського

На карті зображені межі «Князівства Руського», яке утворювалося згідно з Гадяцьким договором 1658 р. Крім того, на карті позначено перебіг основних подій українсько-московської війни 1658–1659 рр., приводом до якої стало укладення Гадяцького договору.

Конотопська битва 1659 року є ключовою подією доби гетьманування Івана Виговського (1657–1659), коли він, спираючись на Гадяцький договір (1658) з Річчю Посполитою та заручившись підтримкою Кримського ханства, вів війну проти Московського царства.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Причини та наслідки Національно-визвольної війни.

Правильна відповідь — Г. Уривок прямо вказує на особистий конфлікт Богдана Хмельницького з підстаростою Даніелем Чаплинським, який, діючи безкарно, захопив його маєток (хутір Суботів) і погрожував його життю та сім'ї. Спроби Хмельницького домогтися справедливості у польських судах і в короля виявилися марними.

Ця подія, хоч і була особистим приводом для Хмельницького, стала безпосереднім поштовхом до повстання, яке переросло у Національно-визвольну війну (1648–1657 рр.),

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Зміни в соціально-економічному житті.

Фільварок — це форма господарювання шляхти.

Фільварок – у Польщі, Литві, Україні та Білорусії в XIV–XIX ст. багатогалузеве поміщицьке господарство, яке засновувалося на примусовій праці кріпосних селян.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький. Заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі.

Подія, яка пов’язана із зображеним на ілюстрації діячем, – це зведення на о. Мала Хортиця першої відомої Січі-фортеці.

На ілюстрації зображений князь Дмитро Вишневецький (Байда).

Дмитро Вишневецький (близько 1516 – 1563) вважається засновником першої відомої козацької фортеці (замку) на острові Мала Хортиця (1556 рік). Це укріплення стало прототипом Запорозької Січі та першою постійною базою козацтва за Дніпровими порогами для боротьби проти Османської імперії та Кримського ханства.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Кревська унія. Політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав до і після Кревської унії.

В уривку йдеться про Галичину.

Після укладення  Кревської унії 1385 р. та зміцнення Польського королівства, польські війська під керівництвом королеви Ядвіги відвоювали Галичину у 1387 році, остаточно включивши її до складу Польщі.

В Галичина 1370–1387 рр. перебувала під владою Угорщини, а з 1387 по 1772 рр. перебувала під владою Польщі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі. Політичний і соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави, становище представників різних соціальних станів. «Смерди».

Переважну більшість населення Київської Русі IX–XII ст. становили смерди.

Смерди — це основна, кількісно домінуюча категорія сільського населення Давньої Русі, яка займалася землеробством.

Відповідь – В.